ТАМАРА ПОКОТИЛО – ЗНАКОВА ХУДОЖНИЦЯ І СПОДВИЖНИЦЯ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ НА БУКОВИНІ

Відома на Буковині та за її межами уродженка Полтавщини міста Лубни художниця монументального і декоративно-ужиткового мистецтва, членкиня Національної спілки художників України (1989), лауреатка обласної літературно-мистецької премії ім. С. Воробкевича (2006), Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Кобилянської (2007), обласної мистецької премії ім. О. Киселиці (2013) Тамара Покотило (1952 – 2021) з середини 70-х років ХХ ст. розпочала свій творчий шлях у місті над Прутом. За понад сорокарічну творчу діяльність художниця створила сотні унікальних творів у галузі декоративного текстилю та холодного батика, до речі, вперше започаткувавши цю техніку на Буковині. Навчання на кафедрі художнього текстилю Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва та опановування ткацтва і батика, визначило подальші зацікавлення в художній сфері. Як зазначала в одному з інтерв’ю мисткиня, «поєднання лінії і плями в мистецтві батика мені дуже підходило. Як художник відчувала себе і в живопису, і в графіці, але не могла знайти щось середнє. А батик давав можливість розкритися і як живописцю, і як графікові. […] Батик – не така громіздка техніка, як ткацтво, тому віддала перевагу йому і першою на Буковині почала працювати над художнім панно в цій техніці» [5, с.3]. Джерелом свого натхнення вважала творчість відомої української художниці-самоучки, представниці наївного мистецтва Катерини Білокур, бо: «Вона допомогла мені зрозуміти, як можна стилізувати реальний світ. Її квіти неповторні. Я переймала творчий досвід цієї самобутньої художниці. Не стилізацію, не колористику і не малюнок. А це дуже важко зрозуміти. Я вчилася дивитися на квіти очима Катерини Білокур. Вони в неї реальні й не реальні, не казкові й не фантастичні» [5, с.3], – підкреслювала Тамара Покотило.

Художниця витворила власний стиль, її мистецькі твори впізнавані за творчою манерою виконання, котрі увібрали в себе неповторний дух української мистецької традиції. Тонко і влучно охарактеризувала Тамару Покотило як художницю буковинська письменниця Віра Китайгородська: «Тамара різноамплітудна: від зображення чорнобривців і метеликів – до епічних полотен, за якими постають метафоризовані «Млин часу» і «Гайдамаччина», небесна громада українських героїв» [6]. Більше про особливості мистецького доробку художниці йдеться у публікаціях мистецтвознавиці, методистки БЦКМ Альони Беженар: «Художня мова батикових картин Тамари Покотило» [4], «Іконографічні особливості сюжету Різдва Христового художниці Тамари Покотило» [2], «Мистецька палітра буковинського Різдва» [3] тощо.

Мистецькі твори Тамари Покотило збагатили фонди обласного краєзнавчого і художнього музеїв Чернівців, міста Лубни Полтавської області та зберігаються у приватних колекціях у різних країнах світу, зокрема Румунії, Польщі, Австрії, Німеччині, США.

Одним із аспектів багатогранної творчої діяльності Тамари Покотило – організаційно-методична робота упродовж 1993–2001 років на посаді методистки обласного методичного кабінету навчальних закладів, відтак до 2014 р. – методистка з діяльності художніх шкіл Чернівецької області учбово-методичного центру культури Буковини (нині – Буковинський центр культури і мистецтва). Цей напрям роботи розкрив нові грані творчого таланту художниці, котра опікувалася юними обдаруваннями, вихованцями художніх шкіл, зробивши вагомий внесок у розвиток художньої освіти на Буковині. Як педагог понад двадцять років Тамара Покотило організовувала й розвивала унікальний мистецький проєкт «Буковинський розмай», в тому числі започаткувала виставку творів викладачів художніх шкіл, відбіркові тури за програмою Українського фонду культури «Нові імена» [5]. Входила до складу журі багатьох мистецьких конкурсів-оглядів, брала участь в обласних і всеукраїнських семінарах та нарадах з питань розвитку концепції художньої освіти не лише на Буковині, а й в Україні.

Тамара Покотило як митець розуміла виклики й загрози сучасності, наскільки важливо підтримувати і розвивати мистецьку галузь, дбаючи про всебічний розвиток та художню освіту молодих талантів, яка була б закорінена у народну традицію. На одному із семінарів-практикумів для викладачів художніх шкіл, що проводився 25 вересня 2012 року на базі Чернівецької художньої школи ім.М.Івасюка на тему: «Педагогічна творчість: проблеми розвитку і досвід» Тамара Покотило, солідаризуючись із думкою директора УМЦКБ (нині – БЦКМ) Миколи Шкрібляка, визнавала, що «навчання в художніх школах повинно базуватися на справжніх народних традиціях. […] Проблему можна розв’язати лише відкриттям спеціальних шкіл традиційного народного мистецтва»[1].

Тамара Покотило з особливою приязню та розумінням підходила до вирішення будь-якого складного питання, кожен міг заручитися її підтримкою та допомогою. Особливо художниця шанувала подвижницьку працю буковинських викладачів мистецьких шкіл, котрі в силу своїх можливостей, незважаючи на брак фінансування, умови праці, вкладали частинку душі й таланту в своїх учнів, виховуючи майбутню мистецьку еліту України.

Примітною рисою творчої й організаційно-методичної діяльності Тамари Покотило є наскрізна українськість, успадкована від батьків-філологів, великого Тараса, Гірської Орлиці та благодатної землі, котра зростила та дала творчі крила для вільного мистецького польоту, що втілився у різножанрових творах у техніці живопису, графіки, батику, колажу, аплікації та вишиття.

Колорит української землі, неймовірні її красоти, через чуттєві художні образи,де витає дух любові і вдячності за цей світ та його принади розкрилися у персональній художній виставці робіт мистецького подружжя – Тамари Покотило та її чоловіка, члена Національної спілки художників України Івана Малованюка, що було урочисто відкрито 14 червня 2019 року в Центрі культури «Вернісаж». Тодішня виставка засвідчила непоборну любов до рідної землі, що випромінювала з кожного мистецького твору самовідданих художників, котрі залишили незгладимий слід в історії образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва України.

Ольга МЕЛЕНЧУК,

кандидатка філологічних наук,

методистка науково-методичного відділу

дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ

Література:

1. [Б. п.]Cемінар-практикум для викладачів художніх шкіл. URL: http://bukcentre.cv.ua/index.php/nasha-robota/118-ceminar-praktikum-dlya-vikladachiv-khudozhnikh-shkil.html

2. Беженар А. Іконографічні особливості сюжету Різдва Христового художниці Тамари Покотило. URL: http://bukcentre.cv.ua/index.php/nasha-robota/onlain-etnoproiekt-bukovynske-rizdvo/5015-ikonohrafichni-osoblyvosti-siuzhetu-rizdva-khrystovoho-khudozhnytsi-tamary-pokotylo.html

3. Беженар А. Мистецька палітра буковинського Різдва. URL: http://bukcentre.cv.ua/index.php/nasha-robota/5137-mystetska-palitra-bukovynskoho-rizdva.html

4. Беженар А. Художня мова батикових картин Тамари Покотило. URL: http://bukcentre.cv.ua/index.php/myttsi-bukovyny/5668-khudozhnia-mova-batykovykh-kartyn-tamary-pokotylo.html

5. Тамара Покотило: «Моєю найбільшою вчителькою була Катерина Білокур…» / зап. Л. Черняк Л. Буковина. 2014. 10 січ. (№2). С. 3.

6. Черняк Л. Два крила українського Фенікса : [про художню виставку сім’ї митців Т. Покотило, І. Малованюка]. Буковина. 2019. 5 лип. (№27). С. 4.