На символічному роздоріжжі відразу двох важливих для кожного українця дат – дня народження Олега Ольжича (21 липня) та Дня Незалежності України (цьогоріч – ювілейного) відбулася нічна етнографічна студія «Осмислення культури як один з кроків до розуміння державної незалежності. Організатори зустрічі – Клуб родинного відпочинку «Буковинська Троя» та етнографічний проект «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва. Гості заходу – компанія «DirectAuto», які у такий спосіб вирішили відзначити 23-ту річницю з часу заснування своєї компанії.
Здавалося би, що пізнавати культуру власного міста, області чи етнографічного регіону – легко, адже ми тут народжені і тут все до болю знайоме. Але мабуть не кожен буковинець знає, у чому феномен Шипинецької культури, які з прадавніх народних ремесел прирівнювалися до сакральних і чому, а тому таку етнографічну студію доцільно би назвати «Неймовірне поруч».
Детальніше...
Олег Кандиба (Ольжич) – вчений зі світовим імʼям, археолог, культуролог, письменник та український націоналіст. Саме він свого часу відкрив світові феномен шипинецької культури – її артефакти віднайшли на Буковині ще в середині ХІХ століття, проте системно дослідив їх саме Олег Ольжич. Тема «буковинського Трипілля» щороку обʼєднує істориків, археологів, культурологів, літературознавців, музеєзнавців та етнологів та науково-мистецький семінар «Вогонь Трипілля», який вже традиційно проводиться в Клубі родинного відпочинку «Буковинська Троя» за ініціативи її директора, краєзнавця, громадського діяча, мецената Володимира Воронюка. Організатори заходу – КРВ «Буковинська Троя» та Буковинський центр культури і мистецтва (очільник – заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк).
Pro:читати. №13
Пізнати антропологічний код української культури і цивілізації крізь історичну, культурологічну та ментальну призми - саме це пропонує двотомне наукове видання з однойменною назвою. Дослідники порушують ряд засадничих питань, головне з яких, як на наш погляд - хто такі українці і як ними стати?
Книгу "Антропологічний код української культури і цивілізації" підготував колектив авторитетних науковців під керівництвом О.О. Рафальського. Видання рекомендовано до друку вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. Її презентація відбулася нещодавно у Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського.
Детальніше...
Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що 2021 рік – зірковий для українського науково-культурного простору. Адже саме цього року ми святкуємо 150-літні ювілеї таких видатних постатей, як Леся Українка, Володимир Гнатюк, Лесь Мартович, Василь Стефаник. І сьогодні, 17 липня, виповнюється 150 років від дня народження українського композитора, музикознавця, етнографа, фундатора української музичної фольклористики, вченого з світовим іменем Філарета КОЛЕССИ.
Філарет Колесса народився у родині духовенства на Стрийщині, і два його брати зробили також вважливий вклад у розвиток української культури. Іван Колесса – відомий етнограф, Олександр Колесса – літературознавець. Батько братів Колессів доклав великих зусиль, щоби його сини отримали якісну освіту і відбулися як особистості. Мати ж виховала їх в найкращих традиціях української еліти.
Філарет був спраглий музики і фольклору приблизно відтоді, відколи визначився зі своїми пріоритетами. І великий вплив на нього мав дядько матері – Іван Лаврінський, український композитор-музикознавець, диригент. Фахівці-музикознавці вважають Івана Лаврінського співтворцем українського композиторського стилю. В роду по матері Філарета Колесси є ще одна відома постать – співак світової слави, тенор Модест Менцінський.
Детальніше...Короткі підсумки дослідницького проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва за період січень-липень 2021 року
- Категорія: Інше
(стислий календарний поіменний перелік основної роботи)
Півріччя – це мало і багато: з одного боку здається, що все перелічене відбувалося порівняно недавно. А з іншого боку розуміємо, що саме результати є показниками роботи та її ефективності. Тому ми вирішили максимально стисло представити Вашій увазі поіменні підсумки роботи тих, хто творять дослідницький проект «Спадщина» таким, як він є.
Науковим керівником проекту є очільник Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк.
Кураторкою і однією з головних авторів – письменниця та науковиця, співробітниця нашої установи Іванна Стефʼюк.
Технічним редактором, більд-редактором проекту є Микола Глібіщук.
Автори публікацій: Іванна Стефʼюк, Ольга Меленчук, Альона Беженар та Світлана Проданчук.
Детальніше...