Фундаторові української музичної фольклористики – 150

Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що 2021 рік – зірковий для українського науково-культурного простору. Адже саме цього року ми святкуємо 150-літні ювілеї таких видатних постатей, як Леся Українка, Володимир Гнатюк, Лесь Мартович, Василь Стефаник. І сьогодні, 17 липня, виповнюється 150 років від дня народження українського композитора, музикознавця, етнографа, фундатора української музичної фольклористики, вченого з світовим іменем Філарета КОЛЕССИ.

Філарет Колесса народився у родині духовенства на Стрийщині, і два його брати зробили також вважливий вклад у розвиток української культури. Іван Колесса – відомий етнограф, Олександр Колесса – літературознавець. Батько братів Колессів доклав великих зусиль, щоби його сини отримали якісну освіту і відбулися як особистості. Мати ж виховала їх в найкращих традиціях української еліти.

Філарет був спраглий музики і фольклору приблизно відтоді, відколи визначився зі своїми пріоритетами. І великий вплив на нього мав дядько матері – Іван Лаврінський, український композитор-музикознавець, диригент. Фахівці-музикознавці вважають Івана Лаврінського співтворцем українського композиторського стилю. В роду по матері Філарета Колесси є ще одна відома постать – співак світової слави, тенор Модест Менцінський.

Любов до фольклору маленькому Колессі привила мама Марія, яку, до слова сказати, він втратив ще в ранньому дитинстві. А саму ж науку фольклористику Філаретові відкривав старший брат Іван, на якого Філарет дуже хотів бути схожим. І під керівництвом старшого брата Філарет Колесса здійснив свої перші фольклористичні записи.

Українська усна словесність, Львів, 1938 рік

Для Філарета Колесси музика та фольклористика – це дві рівносильні стихії, які приваблювали його ще з юності. Тож відомий він і як фольклорист, і як композитор-музикознавець. Двом захопленням Філарет Колесса віддав рівні частини своєї праці і натхнення.

Якщо ми говоримо по фольклористичну іпостась вченого, то Філарет Колесса – автор першого підручника з цієї дисципліни «Українська усна словесність» (1938), рукописної праці «Історія української етнографії», відомими у фахових колах є також його праці «Ритміка українських народних пісень», «Речитативні форми в українській народній поезії», «Українські народні музичні інструменти» та ін.

У музикознавстві своїм кумиром вважав Миколу Лисенка, про якого згодом напише детальні спогади. Великий вплив на нього мав також Остап Нижанківський.

Як композитор він відомий переважно у хоровому жанрі. Оригінальні хори на слова Т.Шевченка, О.Маковея, Ю.Федьковича є важливою сторінкою українського музичного мистецтва, відомими є його обробки народних пісень.

Саме Ф.Колесса відіграв ключову роль у знаменитій експедиції Лесі Українки та Климентія Квітки на Наддніпрянщину, де вперше в Україні (а можливо – й у Європі загалом) застосовано фонограф для етнографічного звукозапису [3]. Для української культури ця експедиція унікальна тим, що за активного сприяння О.Сластьона записано кобзарський спів від носіїв традиції. Климентій Квітка з цього приводу писав: «Ми маємо дуже багато літературних описів кобзарського співу, в печаті (у пресі) дуже багато було висловлено уболівання над щезанням того співу, – писав, зокрема, про цю ситуацію Климент Квітка, – але для заховання (збереження) дум – було зроблено безконечно мало».

Згодом Климентій Квітка констатує: або ці пісні запише Колесса, аби їх не запише ніхто.

Учасники з'їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» Котляревського, 1898 р: Сидять у першому ряду: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталія Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський. Стоять у другому ряду: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. Стоять у третьому ряду: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Йосип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лукіянович, Микола Івасюк.

І саме після цієї експедиції імʼя Філарета Колесси виразно засвітилося на небосхилі української фольклористики. Зараз записи цього унікального музичного архіву зберігаються у Приватному архіві Філарета Колесси. Є вони і у вільному доступі – такий проект здійсилиГО «Вікімедіа Україна», фінансував Фонд Вікімедіа [1] . Оцифрування і цифрову обробку сигналу здійснили спеціалісти Інституту проблем реєстрації інформації Національної академії наук України.

У пісенній фольклористиці Філарет Колесса визначальними вважав дослідження з ритміки, адже саме автентичний ритм етнічної музики вважав ресурсом для її збереження і відтворення.

Поділ України на дві частини і політично зумовлене розʼєднання у вивченні історії та культури вчений вважав штучним і підкреслював: Україна – єдина, і ніхто не в праві «розірвати єдності народу, тому що його
об’єднує в одне ціле історична традиція, тисячолітня єдина культура та її плоди – багата мова, величава народна поезія». Саме культуру Філарет Колесса називав обʼєднувальним фактором.

Головним середовищем побутування і розвитку фольклору Філарет Колесса називає українське село. Проте зазначає: витоки усної словесності глибші і універсальніші: « Та українська усна словесність сягає своїми початками у глибину передісторичних часів, коли уклад суспільних верстов був зовсім инший, коли й різниці щодо їх культурного рівня не могли ще бути такі великі, як це сталося пізніше. Різьку культурну диференціяцію межи вищими й нижчими верствами приводить щойно знайомість письма, що поширюється межи слов’янами з приняттям христіянства. Одначе письменство обмежується спершу до дуже тісного кола церковників і вельмож, так що ще й за княжих часів у плеканні усної словесности беруть участь різні верстви суспільства: і селяни-хлібороби, що співають свої стародавні обрядові пісні, і дружинники, серед яких витворюється лицарський епос, що згодом переходить і під сільську стріху. Усна традиція дуже полекшувала перехід від одної верстви суспільности до другої» [2]

Саме сьогодні в Україні відзначають день етнографа, і це свято має подвійний патронат: день народження Миколи Миколухо Маклая (мандрівника, етнографа, антрополога) та Філарета Колесси (фольклориста-музикознавця). 

ДЖЕРЕЛА:

1. Штогрін І. До 150-річчя Філарета Колесси, дослідника традиційної української пісні [Електронний ресурс] / Ірина Штогрін // Радіо "Свобода". – 2021.

2. Філярет Колесса «Українська усна словесність», Львів, 1938. - [інтернет-ресурс].

3. Стеф`юк І. І. Як Леся Українка «зупиняла час», або перший досвід етнографічного звукозапису [Електронний ресурс] / Іванна Іванівна Стеф`юк // Буковинський центр культури та мистецтва. – 2021.

Іванна СТЕФʼЮК, кандидатка філологічних наук,

кураторка етнографічного проекту «Спадщина» БЦКМ,

старша наукова співробітниця Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини,

дослідниця етнографії та фольклористики,

літературознавиця