"Так розкошуєм, а втіхи не маєм"

img1-62Різдвяні історії до етнопроєкту «Буковинське Різдво»

Розповідь  восьма

Без бобу на столі у цій родині нема найбільших свят. І коли ми завітали в Усть - Путилу до сім'ї Штефуряків, не одразу зрозуміли чому поряд з буханцем чорного хліба в тарілці був біб. Вже ж святвечірня пора давно минула...

Та поважна в селі й на Путильщині пані Марія Штефуряк пригадує ті страшні сорокові повоєнні роки, коли її, третьокласницю, з мамою та меншим братиком і сестричкою вивозили в Сибір. Саме мішок бобу, який передала їм в далеку дорогу бабуся, тоді врятував від голодної смерти цілу сім'ю Кочерганів. Коли їх совєти місяць везли в дірявих товарняках в Хабаровський край. Відтоді, скільки живе, для неї біб - головний на святвечірньому столі.

Детальніше...

«Підпалена» риба

img5(майстер-клас онлайн етнопроєкту "Буковинське Різдво"

Святкова кухня (відео дванадцяте)

Незвичну, духмяну та водночас просту страву приготувала господиня з села Атаки Хотинської територіальної громади Чернівецького району Ганна ГАЙСЕНЮК. У родині пані Ганни цю страву традиційно готують на різдвяні свята, але доречною вона буде під час будь-якого посту. Для приготування «підпаленої» риби нам знадобиться:

Детальніше...

Театралізований вертеп у живописі Якова Січкаря

82w0MGbqchIoVlG9aaNM.r695x430(мистецька палітра онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)  

Із творчого доробку (вибране сімнадцяте)

Яків Січкар – відомий буковинський художник, живописець, театральний художник-постановник, декоратор, член Національної спілки художників України (1990 р.), Національної спілки театральних діячів України (1965 р.), заслужений художник України (2009 р.), лауреат обласної мистецької премії ім. Одарки Киселиці.

Народився 19 жовтня 1933 року в місті Хотин Чернівецької області. У 1951 році влаштувався учнем до декоративного цеху Чернівецького обласного музичного-драматичного театру ім. О. Кобилянської. Повернувшись із військової служби у 1954 році, був прийнятий на роботу маляром до театру, де раніше навчався. Згодом у 1956 році здобув кваліфікацію художника-декоратора. За визначні творчі досягнення був підвищений до завідувача декоративного цеху (1961 р.). А в 1975 році зайняв посаду старшого художника-постановника. За весь період невтомної праці у Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської створив декорації та костюми до понад п’ятдесяти постановок.

Детальніше...

Мережано-різьблений "Вертеп" Дмитра Курика

kuryk

(мистецька палітра онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво») 

Із творчого доробку (вибране шістнадцяте) 

Якби й не хотів відшукувати аналогій, з чим порівняти витончені різьблені дерев'яні пласти Дмитра Курика з Вижниці, то самі б напросилися, бо манера майстра роботи різьцем на дереві нагадує делікатне мереживо нитками, можливо навіть бурунчукове ткання білим по білому, що так характерне для буковинських рушників - переміток. Відчуття особливо гармонійної естетики народної орнаментальної культури не полишає професійного художника в жодній його власній роботі чи тих виробах молодих різьбярів- студентів, які навчаються під керівництвом Дмитра Миколайовича.

Детальніше...

Різдвяне вітання від Ореста Криворучка

kpqUmfQe9o7bR6xdVZ1O.r695x430(мистецька палітра онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)

Із творчого доробку (вибране п’ятнадцяте)

Продовжуємо розмову про відзначення різдвяно-новорічних свят, сфокусувавши увагу на тематичних зразках прикладної графіки – вітальних листівках. Особливу цінність із них мають, звісно, перфеліче – незвичні оригінальні авторські привітання, які художник створює власноруч. Від звичайної листівки перфеліче відрізняється ще й обмеженою кількістю екземплярів.

У авторській листівці «З Різдвом Христовим!» Орест Криворучко пропонує нове бачення релігійного сюжету, демонструє свіжість думки, авторську манеру виконання. Головним елементом твору є знак - Вифлиємська зірка. Саме вона виступає висхідною точкою нескінченних і несподіваних багатопланових асоціацій (звернімо увагу на час виконання роботи – 1991!). Композиція святкової картки побудована на несподіваному чорному тлі, що увиразнює звучність інших кольорів. Після першого візуального сприйняття згодом відкривається інший пласт поступового осягання і розуміння твору, пов’язаного зі складною суперечливою історією України.

Детальніше...