"Українські Сїчові Стрїльці зібралися в роцї 1914 і пішли в бурю світової війни, щоби дати доказ, що український нарід стремить до самостійного розвою і бажає рішати сам про свою долю" - саме такими словами звертається до читача упорядник "Сьпіваника українських Січових Стрільців" (Відень, 1918), оригінал котрої нещодавно поповнив нашу книгозбірню.
Книга потрапила до нас від унікальної родини - українського піаніста, композитора, педагога, Заслуженого діяча мистецтв України, володаря Золотої медалі ЮНЕСКО та звання «Золоте ім'я світової культури» Йосипа Ельгісера. "Сьпіваник" з колекції батька передала нам мистецтвознавиця, художниця, дизайнерка Вікторія Тучинська-Ельгісер, за що ми щиро вдячні.
Художні аматорські колективи нашого краю вже вкотре побували в Румунії, цього разу на ювілейному ХХХ Міжнародному фольклорному фестивалі «Буковинські зустрічі» в місті Кимплунг-Молдовенеск.
Уже традиційно участь у цьому мистецькому заході беруть представники Чернівеччини, яких з румунськими колегами пов'язує не лише багаторічна співпраця на мистецькій ниві, а й спільні проекти та дружні стосунки.
Загалом фестиваль тривав декілька днів поспіль. Першого дня в рамках фестивалю відбулася святкова урочиста хода головною вулицею міста Кимпулунг-Молдовенеск, під час якої наші колективи захоплювали гостей та жителів міста неповторними мелодіями, піснями, хореографічним мистецтвом та яскравим розмаїттям буковинських строїв. А вже ввечері наші учасники представляли свої творчі візитівки на центральній площі міста.
Як відомо, з минулого року на Буковині діє оновлений Музей трипільської культури (на базі Клубу родинного відпочинку «Буковинська Троя», директор – Володимир Воронюк), і його мета – популяризувати саме Шипинецьку археологічну спадщину та традиційну культуру трипільського періоду. 25 липня на базі музею для гостей з Вінничини проведено тематичний культурний захід «Один день у Трипіллі», який поєднував у собі етнографічну студію, перформанс та дегустацію.
«Ключі до економічного успіху: уроки трипільської цивілізації» - етнографічна студія під такою назвою мала на меті окреслити базові принципи організації трипільського суспільства (відомі на сьогодні), а також провести паралелі з іншими народами та культурами. Враховуючи спектр діяльності та зацікавлень гостей – економічна сфера – то гостям було цікаво почути і засади давнього хліборобства, а також дізнатися про археологічну неолітичну спадщину Буковини.
Завершився перший етап культурно-освітнього проекту для молоді Школа буковинської тайстри. Навчали майстри народного ткацтва Олена та Михайло Прокоп’юки на своєму обійсті в селі Яворів Косівського району Івано-Франківської області. Восьмеро учениць пройшли попередній конкурсний відбір. А це Наталія Боднар, Марія Ващук, Леся Кольберт, Ольга Савіцька, Юлія Спіцина, Любов Шилюк, Тетяна Шилюк, Олена Ясінська. Впродовж тижня від А до Я вони вивчали процес виготовлення натуральної нитки з природної сировини – вовни карпатської вівці. Ознайомилися з процесом стриження вовни, навчилися сортувати, відпарювати і мити вовну, вичісувати її і фарбувати, пряли вовняні нитки, навчилися снувати основу для ткання полотна тайстри та пояса (крайки або боярка).
Днями до нашої установи завітала поважна делегація з Ізраїлю, яка складалася з хореографічної школи та їх наставника, знаного педагога Момі Котцера. Буковина зустріла гостей яскраво і душевно: дзвінкою піснею, вишуканою оркестровою музикою та запальним танцем. Аби презентувати гостям хоча би частинку аматорської творчості на Буковині, свою творчість подарували народний аматорський ансамбль народного танцю «Юність» Центрального палацу культури міста Чернівці (керівник – Іван Петрусяк), оркестр народних інструментів будинку творчості та дозвілля села Чагор Глибоцького району (керівник – Віталій Габор) та Театр народних традицій «Чернівчанка» (керівник – Галина Марараш). Враховуючи, що зустрілися колеги, то крім чотирьох робочих мов спілкування (українська, англійська, російська, їдиш) була застосована ще і четверта – мова танцю: ізраїльтяни та буковинці спільно виконали буковинську хору.