Триває другий етап
«Сьогодні побувала на урочистому відкритті другого етапу Школи буковинської тайстри. У виставковій залі учбово-методичного центру культури Буковини організатори розмістили ткацькі верстати, за якими працюватимуть вісім учениць. Верстатів сім. Нічого подібного ніколи не довелося бачити. Зрештою вперше на Буковині, та й в Україні, започаткована така унікальна школа ткацтва, яка, сподіваємося, відродить і розвиватиме давню традиційну одягову річ – буковинську тайстру», - читаємо в Книзі відгуків Школи буковинської тайстри.
Справді бо. Для роботи другого етапу Школи буковинської тайстри, який розпочався 5 серпня, було попередньо облаштовано робочі місця для восьми учениць в УМЦКБ на двох локаціях – виставковій залі та світлиці народних ремесел. Попередньо було підготовлено до складання ткацькі верстати. То був справжній окремий урок! Разом з учителями ШБТ - майстрами народного ткацтва Оленою та Михайлом Прокоп’юками учениці «з нуля» зібрали один ткацький верстат, підготували до роботи решту верстатів – для ткання бесагового і килимового полотна, а також верстатів для ткання боярків (поясів), почали заправляти верстати нитками основи.
Гуцульщина і Покуття, Наддністрянщина і Бессарабія – такі різні етнографічні колорити увібрала у себе Чернівецька область, саме тому її по праву можна вважати Україною в мініатюрі. Спеціально для гостей із Бердянська Запорізької області завідувачка науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури, кандидат філологічних наук Іванна Олещук провела заняття «Етнографічні асоціації», де висвітлила локальні особливості нашої області.
"Українські Сїчові Стрїльці зібралися в роцї 1914 і пішли в бурю світової війни, щоби дати доказ, що український нарід стремить до самостійного розвою і бажає рішати сам про свою долю" - саме такими словами звертається до читача упорядник "Сьпіваника українських Січових Стрільців" (Відень, 1918), оригінал котрої нещодавно поповнив нашу книгозбірню.
Книга потрапила до нас від унікальної родини - українського піаніста, композитора, педагога, Заслуженого діяча мистецтв України, володаря Золотої медалі ЮНЕСКО та звання «Золоте ім'я світової культури» Йосипа Ельгісера. "Сьпіваник" з колекції батька передала нам мистецтвознавиця, художниця, дизайнерка Вікторія Тучинська-Ельгісер, за що ми щиро вдячні.
Художні аматорські колективи нашого краю вже вкотре побували в Румунії, цього разу на ювілейному ХХХ Міжнародному фольклорному фестивалі «Буковинські зустрічі» в місті Кимплунг-Молдовенеск.
Уже традиційно участь у цьому мистецькому заході беруть представники Чернівеччини, яких з румунськими колегами пов'язує не лише багаторічна співпраця на мистецькій ниві, а й спільні проекти та дружні стосунки.
Загалом фестиваль тривав декілька днів поспіль. Першого дня в рамках фестивалю відбулася святкова урочиста хода головною вулицею міста Кимпулунг-Молдовенеск, під час якої наші колективи захоплювали гостей та жителів міста неповторними мелодіями, піснями, хореографічним мистецтвом та яскравим розмаїттям буковинських строїв. А вже ввечері наші учасники представляли свої творчі візитівки на центральній площі міста.
Як відомо, з минулого року на Буковині діє оновлений Музей трипільської культури (на базі Клубу родинного відпочинку «Буковинська Троя», директор – Володимир Воронюк), і його мета – популяризувати саме Шипинецьку археологічну спадщину та традиційну культуру трипільського періоду. 25 липня на базі музею для гостей з Вінничини проведено тематичний культурний захід «Один день у Трипіллі», який поєднував у собі етнографічну студію, перформанс та дегустацію.
«Ключі до економічного успіху: уроки трипільської цивілізації» - етнографічна студія під такою назвою мала на меті окреслити базові принципи організації трипільського суспільства (відомі на сьогодні), а також провести паралелі з іншими народами та культурами. Враховуючи спектр діяльності та зацікавлень гостей – економічна сфера – то гостям було цікаво почути і засади давнього хліборобства, а також дізнатися про археологічну неолітичну спадщину Буковини.