Упродовж кількох днів етнолог, заслужений діяч мистецтв України, директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк на запрошення Українського дому у Тбілісі та Грузинсько-української платформи провів цикл етнологічних заходів, присвячених теоретичному та практичному пізнанню традиційної культури. Символічно вийшло так, що поїздка відбулася напередодні Провідної неділі, а для багато кого це – особлива символічна пора, коли вшановуємо предків. Причому це спільна обрядова традиція для багатьох етнорегіонів України.
15 травня на сцені будинку культури Чернівецького учбово-виробничого об’єднання УТОС відбулася прем’єра вистави за мотивами казки Сашка Лірника «Казка про старого козака, рудого чорта, чотири роги та козацький рід». Презентував постановку народний аматорський театр «Сузір’я», керівник – Параска Дутчак, музичне оформлення – Надія Клим. У виставі було задіяно 17 учасників різного віку, які намагалися всебічно розкрити характери героїв і точно визначити зміст твору. Вічна тема протистояння добра і зла у творі торкається хвилюючих явищ сучасності і людських почуттів.
Спеціально до Всесвітнього дня вишиванки у Буковинському центрі культури і мистецтва відбулася етнографічна студія «Вишиваний діалог: український і кримськотатарський голоси». І певною мірою цей захід був дуетним, адже проводили його спільно голова ГО «Ана Юрт», носійка кримськотатарської культури Ніяра Мамутова та кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк. «Приїхавши на материкову Україну, зокрема на Буковину, я здивувалася, побачивши скільки схожого є в наших культурах. Ось наприклад, кримські татарки на голову одягають фес, феску. А буковинки також під намітку чи хустку одягали фис (фес). Я вивчала відео на сторінці проєкту «Спадщина», статті, нариси і зрозуміла, що ми багато в чому подібні, але і дуже мало знаємо одні про одних. Фески у нас бувають вишиті, бувають буденні, а в часи окупації їх почали носити як акт спротиву.
14 травня відбувся науково-просвітницький семінар «Вишитий одяг – національний спадок і символ єднання українців», приурочений до Всесвітнього дня вишиванки. Організатори - рада молодих учених та Рада випускників Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, у співпраці з секцією «Етнологія» Київської Малої академії наук учнівської молоді. У роботі семінару взяли участь дослідники та поціновувачі української традиційної культури. На цьому науковому заході також презентували новітні етнологічні видання, серед яких – дослідницька праця нашої колеги.
Водевіль – один з найпопулярніших жанрів драматургії. Це невеличкий драматичний твір, побудований на цікавій інтризі та комедійному сюжеті. Обов’язковим для такої легкої жартівливої п’єси є поєднання діалогу, пісні і танцю. Саме такий твір до постановки обрав народний аматорський театр «Міоріца» будинку народної творчості та дозвілля с. Горбова Острицької територіальної громади, який здійснив інсценізацію твору Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці».