Для українців вишита сорочка – це значно більше, ніж декорований одяг. Оберіг, код нації, символ народу – які тільки метафори не застосовуємо, аби розповісти про різноаспектність ролі вишиванки для нас.
Спеціально до Всесвітнього дня вишиванки у майстерні-світлиці народних ремесел та декоративного мистецтва відбулася етнографічна студія «Сорочка з пам’яттю, або Неймовірні історії вишиванок». Організатори – Буковинський центр культури і мистецтва та МКУ «Резиденція молоді».
Експозиція майстерні-світлиці «вміє говорити» про місцеві традиції орнаментів та колористики, чимало може дізнатися відвідувач і про філософію народних ремесел та їхнє прикладне значення. Але деякі зі старожитностей можуть «розповісти» історії глибоких драм, героїзму чи просто яскравих характерів. Зокрема, одна з представлених у майстерні-світлиці сорочок походить із села Онут (Заставнівщина). Сорочку її власниця вишила в ув’язненні, відбуваючи заслання за націоналізм. Орнамент відтворено з пам’яті, а щодо колористики – вона не традиційна для Онута: жовто-блакитна. З багряними цятками, що символізують пролиту кров. Сорочка, що вміє говорити, а ще більше – мовчати, адже ми знаємо тільки половину її історії…
Упродовж заняття лекторка розповіла про сорочки-буденки і святошні, табірні сорочки, вишиті риб’ячою кісткою, сорочки, закопані в землю чи замальовані в зошиті емігрантки…
Детальніше...
Індивідуальна етнографічна студія-діалог для гостей з Донеччини, присвячена буковинській та бессарабській культурі, а також філософії ремесел, відбулася 17 травня у майстерні-світлиці народних ремесел та декоративного мистецтва Буковинського центру культури і мистецтва.
Відвідувачі з цікавістю познайомилися з правдивими скарбами буковинської традиції, приватною колекцією очільника вищезгаданої установи, етнолога, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка.
Одна з гостей, викладачка Краматорської школи мистецтв №3 Оксана Черевань поділилася направду видовищними етнографічними мультфільмами, котрі створюють її учні.
Детальніше...
Етнолог та фольклорист, академік Володимир Гнатюк називав казку серед найдавніших витворів колективної творчості і саме в ній пропонував шукати ключі до розуміння історії та традицій краю, адже тисячолітня казка акумулювала чимало.
Тому саме у день народження Володимира Гнатюка, 9 травня, розмовний клуб з вивчення української мови був присвячений саме народним казкам – зокрема, лекторка Іванна Стеф’юк проаналізувала питомо українські казкові образи, котрі з наших сюжетів стали мандрівними, а також як казка впливає на людину. Окремо у лекції-мандрівці йшлося про персонажів гуцульської, буковинської та поліської демонології, дізналися відвідувачі також походження відомого вислову «місця сили».
Детальніше...
Традиційна культура різних регіонів України надається до алюзій та паралелей, коли мова заходить про універсальні категорії, як ось хлібна культура, образ дерева чи лімінальні пороги людського віку. Сьогодні ми спілкувалися про полісько-буковинські паралелі, окремо аналізуючи деякі з елементів нематеріальної культурної спадщини Буковини, зокрема – «Буковинське поминальне деревце з дарами», «Новорічна традиція буковинського маланкування», «Обряд на викликання дощу «ховання ляльки» «Гуцульська мала боднарка з випалюванням».
Гостями майстерні-світлиці народних ремесел та декоративного мистецтва, котра діє при нашій установі, стали поважні гості - кандидатка історичних наук, наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського НАН України Любов Боса та кандидат історичних наук, мистецтвознавець, етнолог, викладач Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Олександр Босий.
Детальніше...
Як відомо, мова – це не тільки засіб спілкування, а й шлях пізнання традицій та історії краю. А тому одне із засідань розмовного клубу з вивчення української мови (спільний проєкт МКУ «Резиденція молоді» та Буковинського центру культури і мистецтва) ми присвятили саме таким словам – які здатні відвести в минуле, зачарувати своєю етимологією (або навпаки – здивувати). Яка різниця між архаїзмами та історизмами, яка історія виникнення звичних там слів «гротеск», «саботаж», «мішок», «стимул», «сорочка» - це далеко не повний перелік тих тематичних відгалужень, над якими розмірковували відвідувачі розмовного клубу.
Лекторка заняття – кандидатка філологічних наук, письменниця, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк, а відвідувачі – гості-переселенці з Київської, Чернігівської, Черкаської, Харківської, Запорізької та Одеської областей, окремі заняття відвідують і чернівчани.
Детальніше...