Один з найдушевніших форматів спілкування з традицією - індивідуальні етнографічні студії. Це коли ви з родиною чи друзями приходите до нас у майстерню-світлицю народних ремесел і декоративного мистецтва, знайомитеся зблизька зі старожитностями, а ми з вами у режимі діалогу з'ясовуємо найцікавіше.
Вчора до нас завітали дві родини з Сіверодонецька, і головна тема розмови - килимарські традиції Бессарабії, таємниці буковинських тайстр, душа гуцульського боднарства, урочисті та весільні вінки. України. Нам було душевно і кольорово, а головне - змістовно.
Особливе зацікавлення у гостей викликали живі традиції – тобто ті, що активно практикуються і популяризуються, саме вони є нашою нематеріальною культурною спадщиною – деякі вже внесені як елементи НКС до обласного переліку, деякі будуть внесені в майбутньому.
Заняття «В гостях у буковинської тайстри» відвідувачам провели очільник установи, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк та завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Іванна Стеф’юк.
Детальніше...
23 червня команда «Активної Громади Чернівців» у співпраці із Буковинським центром культури і мистецтва організувала два майстер-класи для вимушених переселенців, які знайшли прихисток в нашому краї. Під час першої частини мистецтву витинанки їх навчали методисти БЦКМ, народні майстри Василь та Альона Беженарі. Потім секретами хусткування із присутніми поділилася завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ, письменниця, етнографиня, Іванна Стеф’юк. Мета таких заходів - покращення психоемоційного стану вимушених переселенців через спільне заняття творчістю.
Гості-переселенки дізнавалися про один із найшвидших способів стати ще гарнішими
- Категорія: Наша робота
Жіноча традиція носити хустку – це обмеження свободи ходити простоволосою? А чи навпаки – простір для імпровізації? Наші красуні, відвідувачки Розмовного клубу, на одному із занять дізнавалися історію хустин - вишитих, вибійчаних, фабричних, вчилися красиво вив'язувати хустки на голові.
Хто така штрамачка Чукутиха, чим здивували гуцулки Захера Мазоха і де буковинка носить фис - на ці та інші питання відповіді ми шукали разом.
Детальніше...Чому анекдоти – це не завжди смішно, або подвійне дно фольклору радянського періоду
- Категорія: Наша робота
Коли жарти - це інструмент пропаганди? Відповідь дізналися учасники заняття розмовного клубу з української мови: «Подвійне дно радянських анекдотів. Чому це небезпечно?»
Відвідувачі з лекторкою поспілкувались про таке:
- чому анекдоти використовують у пропаганді;
- як із допомогою гумору Радянський Союз викорінював українські традиції;
- як жарти наповнюють потрібними політичними тезами і не тільки;
- анекдот як спосіб захисту від небажаної дійсності.
Детальніше...
Пізнавати звичаї найкраще зблизька і душею – адже ідеться про рідну культуру та її смислові коди. Саме тому нещодавно Всеукраїнська ініціатива «Активна Громада» у співпраці із Буковинським центром культури і мистецтва організувала захід для сімей, які знайшли прихисток у Чернівцях: «Зелені свята: мозаїка народних звичаїв». Подія привернула увагу учасників із Харкова, Запоріжжя, Миколаєва, Маріуполя та Краматорська.
На занятті заваідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк познайомила присутніх із традиціями, пов’язаними із відзначенням Трійці, а також провела екскурсію майстернею-світлицею народних ремесл та декоративного мистецтва БЦКМ.
Детальніше...