Розмовний клуб вивчення української мови стартував цього місяця у Чернівцях. Його організатори – Молодіжний центр Чернівців «Резиденція молоді» та етнографічний проект «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва.
Ідея насправді дуже проста – допомогти українцям із вивченням мови за посередництва традиційної культури. В чому секрет «паляниці», яка логіка «кольорових прикметників», як освідчитися у коханні українською мовою та чому суржик – це як підліткові комплекси, котрі треба вчасно долати? Ось саме це вивчають численні слухачі курсів, причому вивчають із задоволенням.
Детальніше...
«Лігли двоє – встали троє», - так горяни жартують про незамінний елемент побуту – вовняний ліжник. Роль його, звісно, перебільшити складно – адже головні обряди на Гуцульщині так чи інакше стосуються ліжника.
Новий подкаст проєкту «Червона книга Буковини», котрий наша установа реалізовує спільно з радіо «Суспільне: Буковина», присвячений сутності, символіці та семантиці ліжникарства.
Нагадаємо, у 2019 році наша установа за підтримки Українського культурного фонду успішно реалізувала грантовий проєкт «Відродження буковинського ліжникарства» (керівник проєкту – М.М.Шкрібляк), і серед численних результатів виокремимо вихід монографії «Гуцульський ліжник: дискурс через віки», авторами якої є Іванна Стеф’юк та Микола Шкрібляк.
Основні позиці монографії озвучені в ексклюзивному подкасті «Від невеличкої нитки до національного коду: як народжується і що уособлює буковинський ліжник».
Детальніше...
Pro:читати. №14
Ольга Кобилянська - одна з тих письменниць, чиї твори можна вважати позачасовими, універсальними за своїми смисловими посилами. Традиції української аристократії у романі "Апостол черні" - ось про це хочеться сказати окремо.
Автори відео: Іванна Стеф'юк - кандидатка філології, письменниця, кураторка етнографічного проекту "Спадщина" Буковинського центру культури і мистецтва та Микола Глібіщук - завідувач відділу комунікаційних технологій та інформаційно-технічного забезпечення, технічний редактор проекту.
Детальніше...Новий випуск «Pro: читати» знайомить з нарисами про культуру дорадянської Буковини
- Категорія: Інше
Книга нарисів Кузьми Демочка «Мистецька Буковина» - одна з тих, що покликана до спілкування з читачем, якому цікава культура Буковини. Яку роль мали музичні салони на формування мистецьких смаків міщан? Коли зародилася «Буковинська театральна весна» і чому «театральна» мрія Ольги Кобилянської здійснилася і не здійснилася одночасно?
А ще музичні традиції Цецино, Садгори, Вашківців.. Цікаво? Тоді ласкаво просимо до перегляду. Автори відео - Іванна Стеф'юк - кандидатка філології, письменниця, кураторка етнографічного проекту "Спадщина" Буковинського центру культури і мистецтва та Микола Глібіщук, завідувач відділу комунікаційних технологій та інформаційно-технічного забезпечення, технічний редактор проєкту.
Детальніше...Дещо цікаве про традицію сукнарства та інстинкт самозбереження Юрія Федьковича
- Категорія: Інше
Чи доцільно збивати воду в ступі? Так, якщо ви займаєтеся виготовленням сукна. Бо і справді ця непроста тканина має пройти добову витримку водою, і місце «купання» сукна називається «ступа» (інші назви – фолюш, фолюша, валило). Літературною ж – повстярня.
«Сукна – типологічна група тканин одягового призначення. Матеріал: волокна овечої вовни. […] Сукно найвищого ґатунку, тонке, однотонне, використовувалося на пошиття святкового одягу» [1, с.32].
Особливе ж – червоне сукно – уже яке століття є етнографічним маркером саме Гуцульщини (Буковинської, Прикарпатської і Закарпатської). Як ми вже говорили, червоний колір, окрім естетичної складової, містить ще і символічно-оберегову, тож така одежа призначена оберігати власника.
Детальніше...