Буковинський центр культури та мистецтва — «Лялька вийшла на полювання», або дещо про інтерпретацію образу мотанки в сучасному українському мистецтві

«Лялька вийшла на полювання», або дещо про інтерпретацію образу мотанки в сучасному українському мистецтві

Деталі: Створено: П'ятниця, 13 травня 2022, 13:56; Категорія: Світоглядні практики

3 13 Традиція і мистецтво тисячоліттями накопичують суспільний досвід, а відтак відтворюють в межах своєї знакової системи. І нерідко в обрядових чи арт-наративах можна зчитати не тільки пульс часу, а і передвісництво настроїв, що «витали у повітрі». Одним із таких образів, що майже суголосно промовляє з робіт сучасних художників та фотографів – войовнича лялька. На перший погляд, у неї впізнавана атрибутика традиційної ляльки-мотанки («порожнє» або означене хрестом обличчя, силуетність, захисна семантика), і образ тяжіє то «Нареченої» чи «Берегині», і разом з тим ця лялька – розбурхана війною, а тому вона «поводиться» цілком по-іншому, як «Берегиня» мирного часу, вона.. озброєна.

Як зазначає дослідниця семантики народної іграшки О.Скляренко у праці «Особливості міфологічного світосприйняття української традиційної народної ляльки», «..функція ляльки – матеріалізація емоційно-душевного світу людини».

Мотив обрядової інтуїції, на наш погляд, є домінантним для картини Марти Пітчук «Мотанка в хмарах.На червоному. Полтавщина» (2021), це полотно написане ще до початку війни. І промовистою є прочитання картини реципієнтом – серед відгуків-асоціацій виокремимо такі: «Лялька-передвісниця», «Мотанка, що танцює у вогні», «Пробудження», «Переможниця». Образ ляльки-мотанки, котрий промовляє традиційними регіональними етнографічними кодами - наскрізний для творчості Марти Пітчук. Проте лялька-передвісниця, написана восени 2021 року – особлива серед її робіт, адже вона промовляє не тільки обрядово-ментальні наративи, а й історично зумовлені настрої. Настрої назрівання повномасштабної війни.

Балух

Стихія війни, лялька-жриця і енергія діалогу з предком – це головні посили картини Світлани Гусак-Балух. Художниця зізнається: її до написання картини надихнули відомі слова «Молитви до предків» («Я стою на Землі своїй і звертаюся до мертвих Роду свого»), саме ці слова змусили художницю «..однієї з цих тривожних ночей малювати». І в інтерпретованому образі вогняної ляльки-жриці – замовчана, розблокована енергія болю, гніву і шляху до перемоги.

Лялька-молитовниця промовляє до нас із графіки Віталія Дороша, і з одного боку прочитується поминальна печаль (лялька знаходиться серед маків, котрі символізують пам’ять про загиблих воїнів), а з іншого – сама чорно-червона барва налаштовує на перемогу навіть після болю втрат. Художник підкреслює: це вперше сама тема «попросила» про червоно-чорну барву, яка має уособлювати козацький дух українців.

Яна Катраник Образ ляльки-мотанки переважно передбачає жіноче втілення, і ляльки класифікують за ролями (обрядові, ігрові, оберегові), віком (немовля, наречена, баба-берегиня), натомість чоловічі образи серед ляльок-мотанок – новіші, вони практично не виконують оберегової ролі, натомість ширше реалізують себе в ігровій функції. Саме ігрова функція, як зазначає Олена Скляренко, збережено «..ознаки архаїки, тобто ті елементи, яких в обряді вже немає». Відтак саме гра як дія дозволяє частково відновити втрачені аспекти значення ляльки-мотанки як знаку чи символу. Один із найпоширеніших «чоловічих» образів мотанки – «Козак».

278804725 1879679412224553 1262310188082438255 n Українська художниця Марія Крутоголова створила акварельні цикли «Коріння» та «Геометрія буття», і одним із найбільш промовистих є образ ляльки-воїна (картини «Тиха ніч» та «Герой»). Символічно те, що семантику присутності двох статей в ляльці як універсальному символі і так виокремлюють окремі дослідники, аналізуючи значення хреста на обличчі (символ чоловічого та жіночого начала і їхнього перехрещення). Марія Крутоголова своїх ляльок кодує подвійно – адже в них не тільки хрести на обличчі, а й «чоловічі» атрибути-символи (зброя, символ архетипу чоловіка-воїна).

Семантично близьким є образ із фоторобіт полтавської мисткині Яни Катраник, котра представила яскраву серію «Мотанка з сокирою», і посил практично аналогічний – колишня берегиня, яка досі бачила своє призначення в тому, щоби берегти, стає захисницею – вона захищає рідний простір зі зброєю, «лялька вийшла на полювання», полювання на ворога.

Лялька-мотанка та її мистецькі інтерпретації – звісно це не лише про забавляння дітей, «аби не плакали». Не кожна лялька – це «пустушка». Є ляльки-обереги, є ляльки-замінники людини, а є ляльки, які ..вміють говорити. Говорити мовою того часу, в якому створені. І іноді творець ляльки, митець – він не завжди виразно пригадає ту енергію, непроговорену силу, яка повела його створити ляльку. Ляльку без обличчя, проте з людською душею.