Буковинські етноакценти на прикладі обрядового життя села Горошівці

Нещодавно у Сучаві світ побачила новітня колективна монографія «Розвиток сучасної мистецько-педагогічної освіти: національний і європейський контекст». Це видання, у якому читач знайомиться із основними напрямками розвитку сучасної педагогічної науки крізь призму міжнародного дискурсу, сучасних методологічних підходів, а також етнокультури України, Румунії, Польщі та ін. Одним із співавторів монографії став професор кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, очільник Чернівецького обласного об’єднання ВУТ «Просвіта», народний артист України, знаний співак та педагог Іван Дерда, який фокус наукового пошуку зосередив на темі «Історичні аспекти розвитку і функціонування етнографічного процесу на основі села Горошівці».

 Етнографічний досвід села Горошівці багато чим репрезентативний у дискурсі буковинознавчих студій. Адже це – рідне село етнографа Корнила Ластівки, село з виразними наддністрянськими колоритами і вивчення його етнокультури важливе відказу в кількох аспектах.

 Як зазначає Іван Дерда, міждисциплінарність етнографічних студій закладена в самій природі цієї дисципліни: «Етнографія — наука, що вивчає феномен духовного життя людства: його світоглядну основу, регламент повсякденної поведінки, спілкування з надприродними силами шляхом відправлення певних обрядів. Все це зумовило вивчення етнографічного матеріалу багатьма науками: історією, філософією, культурологією, соціологією, психологією, географію та іншими». 

 Дослідник аналізує традиційний тип житла для теренів Заставнівщини, вдумливо аналізує динаміку інтер’єрного простору за сезонним принципом (коли в хаті селянина логічно бачити ткацький верстат, а коли – пристрій для облущування кукурудзяних шульків), висвітлює Іван Дерда принципи господарювання, дохристиянські та християнські обрядові практики, регіональну ритуальну атрибутику тощо. 

Як можна визначити сімейний статус (дівчина чи заміжня молодиця) по тканій горботці? Чому і куди буковинки носили вишиті фартухи? Як змінився традиційний одяг у другій половині ХХ століття? На ці та багато інших запитань читач знайде відповідь у монографії. Детально, практично покроково описує Іван Дерда локальний варіант новорічної традиції буковинського маланкування – а точніше, образ Маланки-Понаддністрянки у селі Горошівці. Як відомо, ця традиція притаманна не тільки Україні, а й Румунії, Польщі, Болгарії, Словенії та багатьом іншим країнам світу і етимологію образів виводять ще з дохристиянських часів. І в Україні є підстави говорити про мінімум 7 обрядових сценаріїв маланкування, проте дністровський тип дослідник О.Курочкін у праці «Українські новорічні обряди «Коза» і Маланка» (з історії народних масок) зараховує до найдавніших. 

Окремої уваги заслуговує етнографічний аналіз духовної традиції постування як шляху до очищення. Іван Дерда аналізує важливість цього виду аскези в загально-обрядовому дискурсі на прикладі села Горошівці.

Підсумовуючи сказане, зазначимо: праця Івана Дерди «Історичні аспекти розвитку і функціонування етнографічного процесу на основі села Горошівці» є важливим кроком на шляху до пізнання народної культури Буковини у локальних її інваріантах. 

Іванна СТЕФ’ЮК – кандидатка філологічних наук,

докторка філософії у галузі філології,

завідувачка науково-методичного відділу

дослідження та популяризації традиційної культури

Буковинського центру культури і мистецтва,

письменниця, просвітянка