На Підгір’ї відбувся мітинг-реквієм

27 листопада на центральному майдані міста Сторожинець відбувся мітинг-реквієм, приурочений Дню пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій. У заході взяли участь заступник голови Сторожинецької районної державної адміністрації Ярослав Бліжинець, голова районної ради Іван Лосік, Сторожинецький міський голова Ігор Матейчук, працівники районної державної адміністрації та районної ради, представники органів місцевого самоврядування.

Як зазначили виступаючі, на початку XX століття Україна зазнала непоправної втрати: три голодомори – 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років, терор, політичні чистки, переслідування і війни призвели до загибелі майже 20 мільйонів українців. Це був цілеспрямований злочин, який здійснювався російсько-більшовицькою владою, аби знищити українців як націю. Голод 1932-33 років за своєю антиукраїнською спрямованістю та масштабністю виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, якою скористався тоталітарний режим в Україні.

Внаслідок цього масового вбивства, за статистикою, загинуло близько 10 мільйонів українців. І це при тому, що владою було дано розпорядження не реєструвати смерть дітей віком до одного року. Тоді, навесні 1933 року, в Україні щодня помирало голодною смертю до 25000 людей, щогодини - близько 1000, щохвилини – 17 осіб. Середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 року в чоловіків та 10,9 року в жінок. Через штучний голод в Україні не народився мільйон дітей, 11 тисяч сіл стали безлюдними.

Ці страшні цифри свідчать, що в Україні відбувався найбільший акт геноциду в історії людства. Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом політичної системи проти мирних людей, внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.

Та, незважаючи на всі пережиті жахи, українська нація вижила і зміцніла. Разом з цим зросло й усвідомлення обов’язку пам’ятати своє минуле.

Саме тому наш моральний борг - належно вшановувати пам’ять жертв та постраждалих від голодоморів. Ми повинні сприяти глибокому усвідомленню громадянами причин та наслідків геноциду українського народу, утвердженню в суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства.

Під час мітингу-реквієму присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх жертв геноциду українського народу. Присутні поклали квіти та лампадки до пам’ятного знаку «Борцям за волю України».