ВІДЗНАКА САМОГО ІВАНА

Як же воно відрадно і трепетно — вітати поважним письменницьким колом Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України нашу новодністровську майстриню слова, членкиню Національної спілки письменників України, лауреатку обласної премії ім. Дмитра Загула, яка майстерно дарує своїм віршам і пісенні крила, відому дитячу письменницю-казкарку Галину Терентіївну Мельник із врученням її міської премії імені Івана Семеновича Нагірняка біля його меморіальної дошки на БНТД «Молодіжний»!

Підтримка колег по перу з Чернівців — голови письменницької організації Володимира Антофійчука, Леонтини Топало, Світлани Онуляк-Минтенко; новодністровських поетес-лауреаток цієї премії попередніх років Інни Гончар (2021 р.), Олени Богуцької (2023 р.), Інни Руснак (2024 р.) додала неабияких приємних хвилювань Галині Терентіївні, забарвивши її нову осінь яскравими кольорами натхнення на нові творчі здобутки.

Володимир Іванович Антофійчук, щиро вітаючи нову лауреатку, згадав про знаного буковинського українського поета-символіста, літературознавця, критика, публіциста, перекладача, педагога, громадського діяча доби розстріляного відродження Дмитра Загула, подарувавши колезі нещодавно видану книгу його творів «Тонкострунна арфа», і вкотре з приємністю зауважив, що влада Новодністровська, зокрема відділ культури, гідно підтримує своїх творчих городян.

Першого вересня, у день 11-их роковин навічної розлуки з Іваном Семеновичем, письменницька когорта спільно із рідними знаного Буковинського Кобзаря, як з любов’ю називають земляки свого Івана, сердечно пошанувала біля могили письменника, журналіста, публіциста і літописця, який останні роки працював фахівцем зі зв’язків із громадськістю на Дністровській ГАЕС.

 Звучало величне українське слово і біля пам’ятника Тарасу Шевченкові: від імені письменницької організації Буковини Володимир Антофічук поклав жовто-блакитні квіти до підніжжя і натхненно цитував у колі поважного товариства безсмертні рядки Великого Кобзаря.

 А традиційний обмін власними книгами та численні фото на згадку із побажаннями подальших творчих здобутків стали запорукою все нових і нових зустрічей на теренах Буковини.

Втішається в кожній хвилині

 Знов осінь, і так філігранно,

Даруючи словом цій днині

 Відзнаку самого Івана!

 Поклоном в родинному колі

Збирає ця осінь пошану,

Бо трепетом творчої долі —

Відзнака самого Івана!

А ген навкруги жовтолистом

Вже ляжуть на землю тумани,

Та буде світить променисто

Відзнака самого Івана!

Ось так сповідається осінь,

У спомин ховаючи рани,

Приходить, хвилюючись досі

Відзнака самого Івана!

Інна ГОНЧАР

ДОВІДКОВО

Галина Терентіївна Мельник (Багрій), літературні псевдоніми: Дністряна, Галка Світланчик — народилася в селі Хребтіїв Новоушицького районуну Хмельницької області 31 липня 1947 р.

У 1975 р. закінчила філологічний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В. П. Затонського. Із 1964 по 1970 рік працювала вожатою, а пізніше — вчителем української мови та літератури у рідній школі. У 1973–1998 рр. – на Поділлі, згодом на Буковині музичним керівником дитячих дошкільних закладів.

Дитяча письменниця, поетеса та авторка пісенних творів, свого часу – активна учасниця Народного аматорського хору «Калина», авторка 12-ти збірок, а саме: поетичні збірки «Дерево життя» (2004), «Дарую вам щирість свого словоцвіту» (2006), «В полоні любові земної» (2006), «Її загадковості магія» (2012), «Поезія» (переклад з італійської —«Poezie», Доменіка Шімонеллі) (2012), «Пагін на сухостої» (2015), «Торнадо» (2023) та дитячі збірки: вірші для дітей «Привіт, мої любі!» (2009), збірка казок для дітей у прозі «Казковий зорепад» (2018), казка «Як кротики Рий, Зем і Лю задумали у сонечка промінці відібрати» (2019), казка «Як Халамидник став Добросилом, подолавши булінг» (2021), віршована казка «Макітра-втікачка» (2023). Інна ГОНЧАР,

лауреатка першої премії ім. Івана Нагірняка