Вручили диплом лауреата міської премії імені Івана Нагірняка

1 вересня 2021 року – сьомі роковини від дня, як відійшов у вічність Іван Семенович Нагірняк. Саме цього дня у Новодністровську відбулося урочисте вручення диплома лауреата міської премії його імені. Цю премію започаткував відділ культури Новодністровської міської ради. Вона є найвищою відзнакою у галузі культури, літератури, мистецтва та журналістики міста.

З-поміж трьох претендентів за рішенням конкурсної комісії, премію присудили Інні Михайлівні Гончар, члену Національної спілки журналістів України, фахівцю із зв’язків з громадськістю філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», кореспонденту КП ТРК «На своїй хвилі», лауреату поетичних конкурсів різних рівнів та авторці численних поетичних збірок, публікацій у місцевих ЗМІ та Всеукраїнських альманахах.

Інна Михайлівна була доброю подругою і колегою Івана Семеновича при житті та стала популяризатором його творчості після його смерті.

Урочистості відбулися біля меморіальної дошки знаному земляку, що розташована на будинку народної творчості та дозвілля «Молодіжний», керівником якого свого часу був Іван Нагірняк.

У колі рідних Івана Семенович, колег і друзів Інни Гончар, представники влади та усі небайдужі згадали добрим словом поета, драматурга, спрвжнього літописця Новодністровська. Міський голова Наталя Цимбалюк із великим задоволенням привітала першу лауреатку премії та вручила їй диплом. Премія також включає грошову винагороду та нагрудний знак.

Інна Михайлівна розчулено розповідала про свій творчий зв'язок з Іваном Семеновичем, про останній телефонний дзвінок від нього, який пролунав рівно 7 років тому… Але найкраще емоції поетеси передали новонароджені поетичні рядки:

Затамовую подих і серцем — у небо:

Поміж хмари шукаю його таїну,

Йду у слові душі, мов від себе до себе,

І несу у цю осінь розквітлу весну.

Десь гублюсь межи болі і ницість сторонню

І сльозою зітхаю від отих зазіхань…

Та в молитві однак знову тішусь осонням

І нанизую слово поміж миті чекань…

Я іду у прозріння обійми осінні,

Цілі пригорщі квіту до серця горну,

Оминаю отих, хто подібний до тіні,

Й пізнаю цього світу непросту таїну.

Затамовую подих — слова, наче крила,

Все збираю докупи й розправляю умить:

Бо в любові таки є великая сила,

І на кожній сторінці вона легко звучить. 

Довідково

Іван Семеновича Нагірняк – член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України, Почесний громадянин села Ломачинці та міста Новодністровськ.

Дипломант ІІ Всеукраїнського конкурсу радіоп'єс «Відродження забороненого жанру», дипломант IX конкурсу п'єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» — 2009, лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Михайла Чабанівського, літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича, літературної премії ім. Дмитра Загула, премії Фонду пам'яті журналіста Григорія Шабашкевича.

Автор понад десяти книг і сотень журналістських публікацій, збірок п'єс, віршів, прози та публіцистики.