Намистом осені рясним…

Намистом осені рясним защедрилася 19 жовтня ювілейна життєва палітра знаного у нашому краї маестро, талановитого педагога й музиканта, члена Асоціації композиторів-піснярів Всеукраїнської музичної спілки, відмінника освіти України, переможця Всеукраїнського конкурсу педагогічної майстерності «Джерело творчості» і володаря медалі Софії Русової, переможця-фіналіста Всеукраїнського конкурсу «Спалахи багаття», переможця міського конкурсу «Людина року» у номінації «Митець року», Почесного громадянина м. Новодністровська, лауреата обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів і просто – людини щирого серця, чия провідна зоря яскраво сяє ось уже 60 літ – Михайла Васильовича Рожка!

Щедротним осіннім багатобарв’ям вигравала не лише його ювілейна осінь, а й кожна душевна струна усіх тих, хто великою родиною зігрів іменинника 21 жовтня на творчому вечорі, аби гідно пошанувати за багаторічну сумлінну працю, невичерпне джерело натхнення й любові до музики, за педагогічну майстерність і плекання юних зірочок, з якими прославляє рідне місто і отчий край на різних рівнях, за всебічну підтримку міських конкурсів та фестивалів та незмінну музичну опору народного аматорського хору «Калина».

На найпочеснішому місці на сцені рідного храму мелодії й краси Михайло Васильович розхвильовано і з помітним аж до відвертої сльози трепетом приймав вітання від влади міста, освітян і працівників культури, колег по Новодністровській музичній школі та Будинку дитячої творчості, славної когорти енергетиків, членів колективу «Співучі бабусі» та народного аматорського хору «Калина», мудрих вчителів іменинника й талановитих учнів-продовжувачів мистецької стежини свого наставника і тих, хто у різних містах та навіть за кордоном із вдячністю пам’ятає свого педагога.

Ювіляра вітали його дружина і колега Наталія Глушко, онук-вокаліст Юрко Муляр, якому вдало підтанцьовувала юна Лєра Скутельник, улюблені наставники – подружжя Ольги Василівни та Михайла Васильовича Мафтуляків із Сокирян. А віртуозною грою ювіляра потішили талановиті учні – випускників Новодністровської музичної школи Олександр Равінський, нині студента музичного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича, Віталій Любинецький і чи не найтитулованішого вихованавець – музикант, акордеоніст, стипендіат-лауреата Всеукраїнського конкурсу «Нові імена», дипломант Міжнародного конкурсу (Латвія), двічі лауреат Міжнародних конкурсів (Італія), після закінчення Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського, викладач цієї академії, учасник закордонних гастролей у складі різних творчих колективів (Іран, Італія, Греція, Німеччина) Дмитро Мотузко. Щирі й теплі побажання прозвучали з вуст учня-послідовника, викладача Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Ярослава Осипенка.

Ніжне й барвисте ювілейне мереживо дарували колеги Маестро – Антоніна Камбур, Лариса Півторак, Альона Дроган, вокальний ансамбль «Елегія» під керівництвом Альони Крайчак, талановиті й знані вихованці квартет «Інтермеццо» у складі Дар’і Білоконь, Дарини Лотоцької, Дарини Димитрюк і Ксенії Малджан, солісти Настя Кобзар, Ірина Поєтайкіна, Віка Маковій, Дар’я Білоконь. Та чи не найбільше глядачу запам’ятався виступ  подружнього дуету. «Дарунком невидимого птаха» Наталія Глушко та Михайло Рожко просто заворожили аудиторію зі щирими зізнаннями і вдячністю Богу за доленосну зустріч на перехрестях доль.

Упродовж трьох годин не вщухали оплески й вигуки «Браво!», адже зі своїх осяйних козацьких 60-ти літ, років 50 Михайло Васильович не випускає з рук баян! Із другого класу малий Мишко уже грав на різних шкільних вечорах, а вже випускником Сокирянської районної музичної школи дав сольний концерт у двох відділеннях із виконанням своїх творів у власному супроводі!І ось студента музичного факультету Вінницького державного педінституту прихильна фортуна повела від перемоги до перемоги. На другому курсі він стає лауреатом Міжнародного музичного конкурсу у Польщі, за рік у Празі в творчому змаганні завойовує ІІ місце. Згодом відроджує славу Гвіздівецького сільського оркестру народних інструментів «Буковинка», котрий, завдяки молодому керівнику, став знову серед кращих у краї.А як ожили раптом рідні Ломачинці, коли дипломованим спеціалістом Михайло повернувся у рідне село! Створений ним 4-голосий учительський хор одразу став переможцем районного конкурсу, серед кращих було визнано й дитячий хор та ансамбль. Не міліло натхнення поцілованого Богом і провідною зорею хлопця й у лавах армії: він майстерно керував тамтешньою самодіяльністю.

І ось уже більше 30-ти літ він, народжений на благословенній Ломачинецькій землі, вважає своїм рідним любий серцю Новодністровськ, плекаючи юні таланти, даруючи свої знання і мудрість, пісні й душевну щирість його людям. А вони віддячують майстру шаною, підтримкою, любов’ю та розумінням – і про це свідчили рясні оплески та вигуки «Браво!», якими глядачі не втомлювались обдаровувати знаного Маестро.

А як приємно й до трепету вражаюче світилися щастям очі ювіляра, коли на екрані яскравими подіями несподівано промайнуло його життя з ювілейною присвятою від Інни Гончар, ведучої та співавтора більшості пісень, які чарівним намистом линули зі святкової сцени, у фотосюрпризі від вихованки Дарини Димитрюк. у відеовітанні з Києва та Польщі від незабутнього дуету у складі Ірини Антонюк та Аліни Богян, від поетичних присвят, що прилетіли на ювілейний вечір від Василя Васкана з Чернівців та Тамари Морошан з Португалії, і які особисто прозвучали від Галини Мельник!

Літа-літа... Чи це вже 2 по 30 чи ото 3 по 20, але переможний життєвий рахунок 6:0 відданою маестро родиною друзі, близькі, колеги, учні та всі прихильники радо святкували зі щедрим перевеслом побажань доброго здоров’я, Божої ласки, нев’янучого натхнення у мирі та гармонії з рідним краєм. А коли хор «Калина» несподівано презентував публіці й самому ювіляру його ж… в образі справжнісінького козака, та ще й під промовисто запальну пісню «Ой який же козак гарний», концертна зала вибухнула неймовірними емоціями у вигуках «Браво!», бо вже так личило акомпаніатору це нове амплуа!

І, звичайно ж, на фінальних акордах цієї осінньої щедротно виплетеної долею і людьми справжнісінької сюїти щастя ювіляр із помітним хвилюванням добирав слів вдячності кожному, хто доповнив своїми щирими струнами цей день, аби рясне намисто його літ святково вигравало яскравими барвами.

А стоголосе «Многая літа!» ширилось, здавалось не лише Новодністровськом, а й рідними ломачинецькими просторами та всією Буковиною, де знають, цінують і поважають Михайла Васильовича Рожка, котрий зумів із притаманною йому скромністю таки стати яскравою струною культурного й мистецького життя міста енергетиків, заквітчавши долю шістдесятьма особливими зорями!

Інна ГОНЧАР