У ЧЕРНІВЦЯХ ПРЕЗЕНТУВАЛИ КНИЖКУ, ЩО ПЕРЕЖИЛА ОКУПАЦІЮ

Іноді трапляється так, що книжки мають власні біографії. Поетична книжка буковинської письменниці Іванни Стеф’юк «Дика ягода», що днями побачила світ у видавництві «Discursus», - одна з таких. Каркас її формувався у тріумфі – адже цей рукопис став переможцем конкурсу від Кабінету молодого автора Національної спілки письменників України. Дизайн та верстку здійснила письменниця та культурна діячка Юлія Бережко-Камінська. Фінальну версію рукопису заверстано…23 лютого 2022 року. Фото для обкладинки митець Руслан Трач зробив за кілька днів перед тим, як піти на війну. А далі рукопис буквально пережив окупацію, москвинську окупацію Бучі – його порятувала Юлія Бережко-Камінська, просто закопавши під землю, бо по-іншому було ніяк. Книжка гуцульських містичних віршів з назвою «Дика ягода» почала жити своїм життям ще задовго до того, як вийшла друком…

Днями відбулася її перша презентація у Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Михайла Івасюка. Іванна Стеф’юк розповідає: від самого початку було вагання, чи вдасться видати книжку в переломний час: «Був період заціпеніння і мовчання, це березень. Від тотального болю і страху здавалося, що смерть до мене вже прийшла. Я читала про війну, я навіть досліджувала її в дисертації, але я ніколи не відчувала її так близько. Війна – це стихія-паралітик… А далі було лікування роботою, до самозабуття, а далі я зрозуміла, що якщо я не рухатимуся в напрямку світла і якщо не ділитимуся цим світлом з іншими – мла мене поглине. Спочатку я відважилася на книжку образків «Про вас» з історіями найсвітліших людей свого часу, далі я порадилася з рідними людьми і видавцем – і вирішили видавати «Дику ягоду». Пані Юлія, яка вирятувала цю збірку, закопавши системний блок зі всіма своїми робочими файлами під землю, вела рукопис від початку і до стадії друку – вже з-за кордону. Це людина невимовної сили і світла, - переживши окупацію свого міста, ця мужня жінка знайшла в собі сили відродитися і наснажувати інших – на творчість, на роботу, на життя. Ми додали в рукопис під назвою «23.02» ще кілька віршів, написаних уже у воєнній реальності і наша «Дика ягода» вийшла. Так, ні я, ні хтось інший не знає достеменно, що буде завтра. Але хай прибуде з нами світло, рухаймося вперед і тільки вперед».

Іванна Стеф’юк одним із наставників у літературі вважає гуцульського письменника Василя Шкургана, саме він став автором передмови до видання. Практично на першому тижні свого життя книжка отримала фаховий літературознавчий аналіз – наукову статтю кандидатки філологічних наук, науковиці кафедри української літератури Чернівецького національного університету Валентини Чолкан, котра відразу після прочитання книжки написала статтю «Гуцульський світ Іванни Стеф’юк (на матеріалі поетичної збірки «Дика ягода». Основні позиції цієї праці науковця виголосила на презентації, чим глибоко зворушила як авторку «Дикої ягоди», так і всіх присутніх.

З вітальними словами на презентації звернувся очільник БЦКМ, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк, котрий підкреслив: у випадку Іванни Стеф’юк фах та місце роботи багато в чому впливають на творчу долю. Адже письменниця працює в нашій установі з 2018 року, і саме з цього часу можна спостерігати доволі інтенсивний період її письменницької діяльності. Як жартують друзі й знайомі письменниці – «книжка за книжкою». Мабуть пагорби святого Домініка, на яких і розташований Центр, таки направду є місцем сили – творчої сили, яку людина зі світлими помислами перетворює в те, що найближче відображає її власну сутність.

Фото Ігоря МОЛОТКІНА,

Миколи АВГУСТА, колективу ЧОУНБ і Тетяни НЕЗВЕЩУК-КОГУТ