26 листопада у меморіальному музеї-садибі Михайла Ткача у рідному селі Лукачани на Кельменеччині, з нагоди 87-ї річниці від дня народження відомого земляка працівники культури провели поетичну годину «Зійдемось друзі, тай на отчім крузі...».
Ведучі вкотре поринули у спогади… Згадували дитячі та юнацькі роки поета, увесь його творчий шлях. Присутні у музеї-садибі сусіди, активні жителі села, педагогічні працівники, голова ветеранської ради декламували вірші славетного односельчанина. Спогадами про Маестро поділилися сусіди, голова сільської ради Віктор Косташ та Надія Гордич. По телефону поділилася згадками і сестра поета Надія Ватаманюк, засновниця музею. Звучали пісні Михайла Ткача «Марічка», «Ясени», «Засумую я», «Благословенна будь, родино!».
Жителі села гордяться, що саме у Лукачанах народився і виріс Михайло Ткач, завдяки йому невеличке село знане на літературній карті України та світу.
Існує закон буття, який вкотре підтверджує невмирущість творчості Михайла Ткача:
Якщо зерно добре – буде жито,
Якщо слово щире – буде жити!