Бузовицька Маланка

13 січня у Бузовиці на Кельменеччині розпочалося звичними словами віншування. Вже другий рік поспіль кожен поважний ґазда у Бузовиці чекає на своєму подвір’ї «ряжених» гостей. Доволі довгий період часу бузовичани забули про такий давній веселий звичай «водити по селі Меланку». А два роки тому дружня активна молодь під керівництвом директора Народного дому Інни Сташкевич відродила цю традицію.

13 та 14 січня чи не з кожного двору час від часу було чути: «А чи приймаєте Маланку?». Із задоволенням приймають, бо так цікаво послухати співанки циганок, віншування бравих козаків (костюми яких, були пошиті цьогоріч), мужні побажання офіцерів «верхи на конях», посміятися над жартами вродливої Меланки, потурбуватися за здоров’я Кози і вислухати сучасні побажання Діда Мороза та Снігуроньки.

Цікаві колоритні костюми, неперевершені талановиті виконавці, народний сценарій (адже частина сценарію базується на текстах обрядового дійства «Іроди», що колись побутував на селі) роблять «Бузовицьку Маланку» цікавою для глядачів, веселою для учасників і незабутньою для всіх. А оскільки бузовичани – люди щирі, то поділилися своїм веселим настроєм маланкування на районному фольклорному святі «Маланка наша Дністровая», що відбувся 15 січня.