Незважаючи на важку працю, недофінансування, демографічну кризу, село було, є і буде осередком автентичної української культури, адже воно живе і дихає піснями бабусі, жартами батьків і простим народним епосом. Є ще на селі люди, які говорять маминими піснями, вишивають народними барвами та групуються навколо будинку культури. За останній місяць працівники Народного дому села Бузовиця Кельменецького району ще раз підтвердили: культура на селі є!
Вона звучала голосами читців-декламаторів Василя Геленюка та Інни Сташкевич на святкуванні 9-ти річчя факультету фізичного виховання ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Саме там вже відомі читці-декламатори нашого села ще раз донесли до присутніх мудре Шевченкове слово.
Мрійливо манить до себе народна пісня, що серпанкоголосим передзвоном лине над містами, містечками і селами. 3 листопада учасники жіночого ансамблю «Горлиця» розсипали перлами слова пісень «Гай зелененький» «Чорні очка», «Через сад-виноград» на ІІІ відкритому фестивалі мистецьких родин «Родослав»-2017.
Працівники Народного дому не тільки підтримують і зберігають традиції та звичаї села, а й беруть активну участь у святкуванні родинних свят. 6 листопада директор Народного дому провела вечірку у колі шкільних друзів в піратському стилі для юної Даринки. Звичайно, пірати та по’вязані з ними реалії – це не українські традиції, але культура - це не тільки автентичність, а ще й талант. Приємно було спостерігати за посмішками дітей, які щиро вірили у створену для них казку. І немає більшої нагороди, ніж непідробна радість у очах маленької іменинниці.
То чи жива культура на селі?! Не просто жива, а процвітає, бо тільки з щирої української душі, що виросла під синім небом, може так лунати народна пісня, Шевченкове слово і бажання приносити радість у цей світ.
{gallery}2017/November/21{/gallery}