«Народжені вільними»

        Двадцять третє серпня. Центральна площа Кельменців. Ще здалеку погляд перехожих привертають два кольори, в яких з’єдналися золото ланів і блакить неба. Жителі райцентру зібралися біля пам’ятника Тарасу Шевченку, щоб згадати той буремний шлях, який довелося пройти нашій країні до волі, та урочисто пошанувати національні символи – ознаки єдності, незламності, свободи. 

З Днем Державного Прапора та 25-ю річницею проголошення Незалежності України краян привітали голова Кельменецької райдержадміністрації Віталій Швець та голова смт. Кельменці Сергій Буняк.

Національний стяг урочисто підняли Давид Філіпчук, син загиблого в зоні АТО Ігоря Філіпчука та бойовий побратим покійного Віктор Ганжа.

Під супровід тужливої мелодії прозвучала одкровенна сповідь дитячої душі: «Ми щиро раділи успіхам наших військових, коли над звільненими населеними пунктами майорів жовто-блакитний прапор, і сумували, коли тато повідомляв про втрату бойових побратимів. Я знаю і вірю: Герої не вмирають, а мій тато – Герой!» – ці рядки Оксана Філіпчук присвятила своєму батькові Ігорю Венедиктовичу. Посмертно.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять відважних земляків, які віддали за Україну власне життя, не скорилися, захищаючи цілісність нашої Батьківщини. Під час урочистостей відбулося покладання квітів до пам'ятника Т.Г. Шевченку, меморіальних дошок Героям Небесної Сотні, загиблим учасникам АТО. З хореографічними номерами виступили танцювальний колектив ДНЗ №1 та Віталіна Ніколайчук.

Відзначення найважливішого державного свята – 25-ї річниці Незалежності України продовжилося у Кельменецькому РБНТД. Фойє закладу прикрашала виставка виробів майстрів народного мистецтва. Нікого не залишив байдужим виступ неодноразового переможця конкурсу читців-декламаторів Василя Геленюка. Привітав кельменчан зі святом заступник голови районної ради Анатолій Горобець.

Звання «Почесний громадянин Кельменецького району» було присвоєно загиблим в зоні АТО землякам – Олександру Паламарю з Кельменців, Ігорю Філіпчуку з Нагорян, Івану Ротарю з Коновки та Олександру Гарбузу з Путриного. За нагородами на сцену виходили їхні рідні та близькі. Зал плакав разом з ними, адже в такі хвилини неможливо залишатися байдужими.

Грамоти обласної, районної державної адміністрації та районної ради на честь свята отримали найкращі представники трудових колективів підприємств, установ та організацій Кельменеччини. Організатори заходу презентували слайд-шоу із зображенням фото тих громадян, чиї портрети цього року були занесені на районну «Дошку пошани».

Ведучі поверталися у минуле, розповідаючи про найважливіші події, які відбулися на Кельменеччині упродовж останніх 25-ти років. Це й будівництво державних установ, й відкриття закладів торгівлі та громадського харчування, й урочистий запуск газопроводу…

Ровесники Незалежності – мужні воїни-захисники. На жаль, багато з них зараз перебуває на передовій, у гарячих точках проведення АТО. Зі всіх названих імен на сцену вийшов лише Андрій Лупашко з Кельменців. Маленька дівчинка подарувала хлопцю жовто-сині кульки. Малеча знала, що перед нею стоїть мужній син України; і діти також розуміли, що для нього означають ці два кольори. Підтримати Андрія вийшли його друзі та однокласники, які росли пліч-о-пліч з молодою державою, – народжені вільними, народжені 1991-го.

Вони розповіли, якою бачать свою Батьківщину – сильною, незалежною, нескореною, європейською…

Оваціями зустрічали й запрошені на сцену три подружні пари кельменчан, що стали на рушничок щастя у рік проголошення Незалежності. З вітальними словами до них звернувся перший заступник голови РДА Ігор Урсуляк, який вручив сім'ям пам'ятні грамоти.

Під час урочистого концерту своїми виступами присутніх потішили Ігор Доманчук, Віталіна і Віктор Ніколайчуки, Катерина Ремарчук, Юлія Мафтуляк, Марта Навозняк, хореографічний колектив «Перлина».

Стукіт сердець мільйонів людей відлунням розноситься на тисячі кілометрів. Для них День Незалежності – не просто свято, не просто історія, а частинка їх самих. Щороку в цей день минуле переплітається з сьогоденням, щоб разом поспішити назустріч світлому майбутньому. Згадати все… весь той нелегкий шлях, аби ще більше цінувати власну свободу, особливо в цей важкий час, коли за неї знову доводиться боротися. Держава житиме доти, доки живуть її вірні сини і доньки. У нас – коріння, в наших дітях – багаті плоди. Не забуваймо, що Україна – це ми. Так було, так є, так буде завжди!

Яна ЦИКНЕВА