12 серпня у селі Грушівці відбулася культурно-мистецька акція «Село моє, душі криниця». Ведучими свята були вчителька молодших класів Оксана Заворотна і вчителька української мови та літератури Марина Цуркан.
Розпочався захід українською піснею «Пахне рідне село» у виконанні аматорського ансамблю «Червона калина». Пісню «Село моє» виконала Кароліна Книш. До присутніх з вітальним словом звернулися начальник відділу освіти, культури та спорту Кельменецької селищної ради Василь Качан та директорка ЦБНТД Алла Ілаш. На свято завітали й поважні гості - секретар Кельменецької селищної ради Богдан Олійник, заступник голови Кельменецької селищної ради з гуманітарних питань Микола Довгань, староста села Грушівці Олег Книш.
31 липня у Народному домі села Козиряни Дністровського району відбулося мистецьке свято "Козирянські посиденьки" в рамках творчого проєкту "Мистецтво однієї громади". Основне завдання проєкту-популяризація та збереження нематеріальної культурної спадщини.
На заході були присутні Лівинецький сільський голова А. Гермак, старости населених пунктів Лівинецької громади, працівники культури, односельчани.
Гуманітарним відділом освіти, культури, молоді та спорту Лівинецької сільської ради Дністровського району, в закладах культури Лівинецької ТГ, започатковано фольклорно-етнографічний тур " Їде брат до брата і в будень і в свято" в рамках творчого проєкту "Мистецтво однієї громади", приуроченого 30-й річниці незалежності України.
Відкриття відбулось в Народному домі с.Подвір’ївка Лівинецької сільської територіальної громади Дністровського району, де творче мистецтво презентували аматорські колективи закладів культури Лівинецької ТГ.
Естафету проведення фольклорно-етнографічного туру передано с.Оселівка, де було проведено мистецьке свято "Мій рідний край-моє село".
6 липня, в селі Вовчинець, відбулося дійство до Івана Купала, яке проводилося біля ставка де була задіяна молодь з різних куточків нашої громади і не тільки.
Яскравою та насиченою була програма свята за участі культурної громади села. Гості та учасники свята мали можливість почастуватись українськими традиційними стравами.
Особливо цікавим для гостей були обряди і купальські традиції. Дівчата плели вінки, прикрашали Марену, хлопці принесли на свято Купайло зробленого із сіна. На човні до людей приплив Водяний, який дав дозвіл пускати віночки на воду. З протилежного берегу з гори котилося вогняне колесо, як ознака того, що Вогневик дає дозвіл на запалювання святкового вогнища. По традиціям, Купайло та Марену молодь спалила у священному вогні, тим самим дали їм спаруватися на вік.
З кожним роком фестиваль набирає обертів та збирає все більше коло учасників і поціновувачів народних традицій, адже він популяризує не лише пісенну, музичну, хореографічну, усну народну творчість, а ще й народні ремесла Кельменеччини.
Увазі глядача були представлені унікальні автентичні килими, ткані доріжки, вишиті сорочки, рушники, подушки, картини та гобелени, інші витвори декоративно-ужиткового мистецтва.
Кельменеччина здавна славилася своїми різнобарвними бессарабськими килимами ручної роботи, яким притаманні як геометричні орнаменти та квіткові композиції. Килими кельменецьких майстринь справжні витвори мистецтва. Це своєрідні картини.
Популяризуючи народні звичаї і традиції, культуру, пісню та мову, вкотре доводимо, що могутній той народ та нація, який свято береже родинне коріння та живиться надбанням рідної землі.