Працівники культури Кельменеччини працюють дистанційно

У зв’язку із запровадженням карантину в Україні працівники БНТД села Зелена Кельменецького району перейшли на дистанційну форму роботи з учасниками аматорських колективів. Вони працюють у телефонному режимі та за допомогою месенджера «Viber».

Керівники колективів постійно ведуть дистанційну роботу з учасниками аматорських колективів. Керівник народного аматорського ансамблю народного танцю «Зеленчани» М. Чорноморець працює з учасниками за допомогою месенджера «Viber», вивчаючи фрагменти танцю, згідно графіку репетицій. Аналогічні репетиції ведуться з дитячим аматорським ансамблем танцю «Зміна». Керівники народного аматорського фольклорного колективу «Дністрові серпанки» М. Пуюл та В. Пуюл працюють з учасниками в телефонному режимі, а також працюють в телефонному режимі з дитячим фольклорним колективом «Чишма». З учасниками аматорського театру пісні «Сузір’я» утворена група у «Viber», за допомогою якої керівник колективу С. Дроник надсилає текстові матеріали та проводить онлайн-репетиції. В такому ж режимі працюють гуртки художнього читання, естрадного співу, театру малих форм і театрального колективу.

Працівники культури Кельменеччини продовжують працювати в умовах карантину

Через спалах короновірусу і обмеження в роботі закладів культури у месенджері «Вайбер» було створено групу «Культура Кельменеччини», де повідомляються про основні напрями роботи у стані надзвичайної ситуації.

Під час дистанційної роботи працівники культури вже прийняли квартальні звіти, розробили та провели опитування серед громади Кельменеччини щодо розробки стратегії розвитку культури, молоді та спорту (опитування пройшли понад 100 осіб).

Славімо велич материнського звання

5 березня напередодні Міжнародного жіночого дня у Кельменецькому районному будинку народної творчості та дозвілля відбувся захід "Славімо велич материнського звання", де матері солдатів строкової служби мали несподівану нагоду обійняти синів після тривалої розлуки.

Ведучі заходу Наталія Білобрицька та Юрій Гладчук знайомили усіх присутніх із життєписом кожного солдата, особливо із тими, які не змогли приїхати у зв’язку із службовим обов’язком. Для кожної мами їхні сини підготували сюрприз – голосове або відеоповідомлення із привітаннями.

Над Україною Чумацький шлях схилився і шанобливо слуха Кобзаря

Приходить до нас свято навесні,

Як починають брунитись дерева

І ми, як шану, вірші та пісні –

Кладем до ніг своєму Кобзареві

Тарас Шевченко… З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. Той, хто крізь алмазну грань Кобзаревого слова гляне у світ, той уже ніколи не спиниться в дорозі до ідеалу. Пізнавати Шевченка – це пізнавати історію, мучитися, страждати від того, що нашу предковічну землю багато разів намагалися поставити на коліна, і гордо усвідомлювати, що це не вдалося і не вдасться нікому в світі.