24 березня Глибоччина приймала районний етап Всеукраїнського конкурсу "Рідний край. Україна" Діти та молодь віком від 5 до 23 років змагалися у 8 номінаціях. Із 70 учасників дипломами різних ступенів відзначено понад 40 юних талантів Глибоцького району.
Поважне журі дало високу оцінку підготовці юних талантів та організації самого заходу. Як зазначив президент фестивалю Ярослав Унгурян: "Наша Буковина - це квітник талантів, і наші діти та молодь варті того, щоб презентувати свої здобутки на сценах Європи! Саме такою є мета нашого фестивалю, що має соціальне спрямування".
Щороку відзначення Всесвітнього дня поезії працівниками культури Глибоччини еволюціонує. Якщо у попередні роки вони проводили чимало районних заходів за участі знаних письменників: Світлани Кирилюк, Мирослава Лазарука та відомих видавців (Видавничий дім "БукРек"), влаштовували коло поетичної свічі за участі літературно-мистецької студії "Витоки" (керівник - Олександра Приходько-Возняк) та представників влади - Петра Панчука, Іллі Лопуляка, Олександра Шкурідіна, то цього року окрім районних взяли участь і в обласних проектах.
Нещодавно у Сторожинці відбувся XI Регіональний фестиваль-конкурс мистецтв «Джерело надій». Глибоччина представила чимало учасників, які здобули призові місця.
У номінації «Естрадний вокал»:
Софія Верхоляк feat P.BoY – гран-прі;
Софія Верхоляк – лауреат I премії;
Дует Павла Мокана та Аріни Цимбал – лауреати I премії;
Емма Лупуляк - лауреат II премії;
Олександра Євтух – лауреат II премії;
Урочистості з нагоди 205-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка відбулися у Глибоцькому районному будинку творчості та дозвілля за участі очільників району - Георгія Придія та Петра Панчука, голови Глибоцької ОТГ Григорія Ванзуряка, представників трудових колективів району, мешканців Глибоччини.
Звучало невмируще Шевченкове слово - твори "Заповіт", "Реве та стогне" у виконанні народного аматорського хору працівників культури Глибоччини (керівник - Георгій Садовей). Пісні про Великого Кобзаря виконав дует бандуристок у складі Ганни Сафрюк та Надії Гнатюк.
Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково. Щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас новим і неповторним. Він - невмируща слава українського народу. Як весна оновлює природу, так і поезія Тараса Шевченка оновлює наші серця, вчить бути милосердними і любити свою Україну. Існує така народна мудрість: "Шевченко - це вічний вогонь, який ніколи не згасне в серцях народу". Так, вже 205-та річниця від дня народження Т. Г. Шевченка, славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Шевченко - це наша душа, мудрість і сила. Які б нещастя і муки не випали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо з ним буде Шевченкове слово. Воно завжди підтримувало і підтримуватиме нас. Нехай вогонь Тарасової душі запалить у серцях українців іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, свого народу.