Велич і таїнство Святої вечері на полотні Валерія Жаворонкова

(мистецька палітра онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)

Із творчого доробку (вибране двадцять третє)

Валерій Жаворонков – видатний буковинський педагог, художник, живописець, графік, член Національної спілки художників України (1971 р.), заслужений працівник культури України (2006 р.).

Народився Валерій Павлович 13 березня 1940 року в с. Мукша-Боришковецька (нині Камянець-Подільського району Хмельницької області). У 1957-1962 рр. навчався на відділі художнього килимарства Вижницького училища прикладного мистецтва. Після закінчення закладу працював учителем малювання і креслення середніх шкіл № 1 і № 2 у Вижниці (1962-1967 рр.). Від 1962 р. до 1968 рр. навчався заочно на відділі оформлення друкованої продукції (графіки) Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова  у Львові (нині - Українська академія друкарства).

"Різдвяна вечеря", 2015 рік

Від 1967 року працював викладачем рисунку і живопису Вижницького училища прикладного мистецтва (нині - Вижницький коледж прикладного мистецтва імені В. Ю. Шкрібляка). Був директором (у 1981—1985 роках), заступником директора цього навчального закладу. З 2005 по 2014 рр. працював у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича заступником декана факультету образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Митець був активним учасником міжнародних, всеукраїнських, обласних виставок, провів три персональні виставки в Празі (1990 р.), Чернівцях (1998 р.), Ядові (Польща, 2008 р.).

Творчий доробок мистця складають твори станкового живопису та графіки у жанрі тематичному, портрету, натюрморту та пейзажу. Пластична виразність акварелей та олійних творів на основі насиченої палітри кольорів досягається передусім за допомогою світла і кольору. Одні роботи вирізняються видовженими експресивними мазками, інші стилізацією форм. У тематичних композиціях помітні глибинні знання автора традиційної народної культури. Одна із таких картин написана художником у поважному віці «Різдвяна вечеря», побутова за жанром. За столом сидить сім’я - ґазда і ґаздиня, з огляду на народний стрій це жителі Карпатського регіону. Трисвічник та стіл умовно ділить картину навпіл по вертикалі. Завдяки незвичному ракурсу й дещо перебільшеному перспективному скороченню, митець зумів вдало зобразити всі страви святкової вечері. Обличчя написані в різних ракурсах: у чоловіка - в анфас, жінки - в профіль, а плечовий пояс - у три четверті, підкреслені індивідуальні риси. Просторове нюансування вечірніх барв написане через глибокі сині, червоні, охристі, коричневі та білі тони, де кожна колірна пляма гармонійно взаємодіє із суміжною. Цей твір захоплює оригінальною художньою манерою та сучасним професійним трактуванням відомого сюжету, особливо в народній культурі. 

Альона БЕЖЕНАР,

мистецтвознавиця,

методистка Буковинського центру культури і мистецтва