Звитяга #Кобилянській160

Уривок з мініатюри О.Кобилянської «Поети», читає Каріна Ільницька.

"Була в мене колись поранкова душа. Се значить стільки, що щастя, сонячне проміння, весна... Се є суть усього сильного і добірного, що чоловік має в собі, чим може з усміхом дивитися на життя і легко переносити його важкі пригоди.

За се мав я дякувати поетам. Вони так вимоделювали мене, що в кождій хвилині я був вразливий на штуку і красоту. А се велике добро, правда?

Нема понад поетів і артистів!

Чи як то говорила моя поранкова душа? "Бог сам,— говорила вона,— не міг займатися поезією і для того сотворив поетів". А поезія — се мати всякої величі, всякої краси.

А ще коли вишлеш свою душу в тиху вандрівку, і вона порівнює "тут" і "там", і бере з собою все, що найкраще... Над усе величала моя поранкова душа поетів... Нехай живуть поети, творці поранкових душ.

Сказано вже. Моя душа не була буденна буда, повна крамського товару. Ні, се була справдішня дама, що через довголітнє товаришування з вибранцями духу набралася тонких обичаїв і ніжного прочуття. Її інстинкти зробилися делікатні, як цвітковий пил лелії.

Їх величні душі проходжаються собі в мене так свобідно, поводяться так, як у себе дома. Розмовляють про всячину, сягають на вершини і в низини і все вміють видобути щось нового. Нові скарби, нові вартості, нові форми... жінок і мужчин, із яких можна моделювати себе, як із взірців. При тім вони одне прищіплюють до життя, інше витягають з-під звалищ і руїн і відкривають перед нашими очима все нові красоти. Відкривають красоту у всіх її криївках. Притім вони делікатні й чемні і вміють любити."

Автор ідеї: Ільницька Каріна, Орлатий Віктор.

Оператор: Ільницька Каріна.

Виконавець: Орлатий Віктор, Ільницька Каріна.

Монтаж: Ільницька Каріна.