Уривок із твору Ольги Кобилянської «Impromtu phantasie». Читає заслужений артист України - Мирослав Маковійчук.
«Я сама — то та "звихнена слава".
Я вижидаю щастя щодня і щогодини.
Я відчуваю, як життя лежить переді мною не як щось сумне, безвідрадне, важке до перенесення, але як би один пишний, святочний день, гаряче пульсуючий, приваблюючий, широкий, пориваючий образ або немов яка соната.
Так, немов музика.
Солодкі, упоюючі, сумовиті звуки. Роздразнюючі, пориваючі, покликуючі, вбиваючі...
а одначе!., одначе...
Що се є, що крізь усей той блиск, котрий хвилює так розкішно крізь мою душу... в'ється щось, немов жалібний креповий флер! І що я помимо того, що в моїх жилах пливе кров будучини, не маю будучини, не маю в житті своїм полудня?»
Зйомка та монтаж: Андрій Дубінецький
Режисерка: Катерина Бутняк