Для Буковини тема великоднього хліба дуже благодатна – адже в Чернівецькій області до великодніх свят випікають рогаті, триярусні, сирні (рaska cu brânză) та міщанські паски, а також білоголові бабки та кукуци. Також у нас побутує дора – десь це історична назва давньої християнської паски, десь – просфора, а десь – паска та інші продукти у великодньому кошику, порізані на шматки.
Кожен із цих видів хліба має традиційну, усталену віками чітку рецептуру, символіку та обрядовий шлях. Це елемент, який об’єднує в обрядових знаннях українців, румунів, молдован, липованів, поляків, вірмен та німців Чернівецької області, і в кожної з національних спільнот є глибинні традиції випікання великоднього обрядового хліба.
Нещодавно наказом Міністерства культури від 5 січня 2026 року елемент «Культура і традиції, пов’язані з великодніми обрядовими хлібами на Буковині» визнаний нематеріальною культурною спадщиною України. Охоронний номер елемента – 120 н.к.с.
Це дуже добра новина для всіх, кому близькими є народна культура Буковини, її нематеріальна культурна спадщина. Номінаційне досьє на елемент готував колектив Буковинського центру культури і мистецтва, а носіями елемента є жителі усіх населених пунктів Чернівецької області. У номінаційному досьє представлені традиції різних національних спільнот нашої області, представлена як сільська, так і міська традиція.
Ця новина є і великою відповідальністю, яка зобов’язує до охорони елемента, його глибинного вивчення та широкої популяризації.
http://bukcentre.cv.ua/index.php/nasha-robota/7674-bukovynski-velykodni-khliby-vyznani-nematerialnoyu-kulturnoyu-spadshchynoyu-ukrayiny.html#sigProGalleria56e5aff241