Новини

ОСТРІВ ТРАДИЦІЙ І ДІАЛЕКТУ: ЗУСТРІЧ-ЗНАЙОМСТВО ІЗ МАРІЄЮ КЕРМАЧ

Насолодитися делікатним діалектом Буковинської Гуцульщини, послухати секрети писанкарства та великоднього перепікарства змогли всі, хто відвідав зустріч-знайомство із Марією Кермач 1 травня у Буковинському центрі культури і мистецтва. Гостя з Розтік розповіла про тонкощі складання великоднього кошика, обрядові закономірності збереження і передавання традицій, а також виповіла історії власної родини, які репрезентують досвід передавання етнографічних знань із покоління в покоління. Розмисли про кукуци і традицію «ходити у писанки», повір’я про «сім жовнірів» і обрядові приписи говіння (постування) для дорослих та дітей, спостереження за колишніми і теперішніми надчеремошними традиціями – кожна з розповідей Марії кермач базувалася не тільки на старанних багаторічних дослідженнях, а й на практичних знаннях.

«Ці наші традиції, а особливо випікання пасок та розпис писанок – то дуже важлива частина мене самої. Мені якось здається, що той розтоплений віск і його візерунки допомагають мені жити», - розповіла гостя.

Друга частина зустрічі – ексклюзивне читання авторської повісті Марії Кермач «Анна», мовне тло твору – чистий діалект.

«Свого часу світлої пам’яті Петро Шкрібляк, який очолював товариство «Гуцульщина», спонукав мене написати прозовий твір повністю на діалекті, і я не встигла. Коли завершила повість – побачила у пресі некрологи про його смерть. Мені стало так прикро, але так собі думаю, що як твір є – він мав би жити», - зазнається пані Марія.

Марія Кермач – вчителька з поважним стажем, дослідниця (зокрема, вона впорядковувала матеріали до туристичного маршруту знаменитими Смугарівськими водоспадами, досліджувала з учнями карпатське плотогонство, охоче навчає всіх семантиці узорів писанки). Вона гранично скромно ставиться до власної творчості, проте мусимо зауважити, що присутні на заході кандидатка філологічних наук, викладачка кафедри української літератури Чернівецького національного університету Валентина Чолкан та заслужений діяч мистецтв України, директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк відзначили самобутній літературний голос, який має чистий і делікатний характер.

Етнографічній діяльності Марії Кермач присвячене наше дослідження, яке можна прочитати за посиланням:

http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/svitohliadni-praktyky/7350-velykden-roztokakh-obryadovi-tonkoshchi-vid-mariyi-kermach.html

Ми маємо щире сподівання на ще багато таких зустрічей, присвячених діалектові в контексті традиційної культури.

Особливо приємно, що щирими і відданими поціновувачами делікатного етнографічного та літературного таланту Марії Кермач є її родина, яка приїхала на зустріч і охоче поділилася планами на майбутнє.

Візуальним камертоном заходу стала виставка Наталії Рудої, Галини Бердник та Михайла Геви. Завершальним акордом для надиху на нові зустрічі став виступ Валентини Чолкан, котра подарувала всім присутнім пісню про Писаний Камінь, одне із місць сили на Гуцульщині.