Новини

МАЙСТЕРКИ УКРАЇНСЬКИХ ТРАДИЦІЙ У ГРУЗІЇ: ЯК ЦЕ БУЛО

Як ми повідомляли у попередніх матеріалах, нещодавно на запрошення Українського дому в Тбілісі та ГО «Грузинсько-українська платформа» відбулася низка етнографічних (теоретичних та практичних) заходів, присвячених традиційній культурі, які провів гість – очільник нашої установи, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк.

У межах цієї інформації стисло розповімо про практичні заняття, а точніше – майстеркласи, які дослідник провів для усіх зацікавлених – заняття з вишивки, писанкарства та обрядового перепікарства.

«Вишивана майстерка» стосувалася саме тих технік, які менше знані. Тут Микола Шкрібляк зазначає: «Свого часу хрестик заполонив українську вишивку. Враховуючи це, ми навчалися вишивати лиштвою - прямою, косою, штапівкою, вчилися застосовувати "косичку" та "курячий брід". Багато хто з учасників заняття гарно вишиває і є членами клубу " Під лампою", який постійно збирається тут по четвергах ввечері. Тож це заняття стало швидше удосконаленням знань, аніж навчанням «з нуля»».

«Хлібна майстерка» була, мабуть, найтривалішою в часі. Вона тривала два вечори майже до 4 ранку, і випечений обрядовий хліб призначався для відтворення двох важливих обрядів – весільного та поминального. Про це ми повідомляли у попередніх матеріалах. Бо кожен перепікарський майстерклас супроводжувався глибоким теоретичним супроводом, учасники навчання активно записували і фільмували почуте, адже отримали багато нової інформації.

«Насамкінець кожної майстерки (а це – вдосвіта, бо випікання хліба передбачає кілька тривалих етапів) учасники все ж дочікувалися, коли я з печі витягував калачі, пташки, шишки - весільні хліби. А іншим разом готували ритуальну випічку для помани - паску, бо це великодний час, й булочки на прутчик - садочок, обрядове печиво на гільце - зірочки та колачики, а ще ми зварили коливо з пшеничного зерна глоданого, яке я привіз з України, додали мед, мак, родзинки й навіть трохи халви по – буковинськи».

Хто би хотів повторити обрядову випічку від Миколи Шкрібляка, то спеціально для вас публікуємо цей рецепт:

9 ч.ложок сухих дріжджів розвести 200 мл.теплої води, вилити в миску, додати ч. ложку солі, 2/3 стакана цукру, 0,5 літра теплого молока, додати борошно, просіяне 2-3 рази, перебити вінчиком до консистенції рідкої сметани, накрити тканиною, або харчовою плівкою, покласти опару в тепле місце на 40-50 хв (без протягів, слідкувати, щоб не перекисло).

В заміс додати 5 теплих яєць, 70гр. розтопленого маргарину, 250гр.теплої мінеральної, або звичайної води, 1 пачечку ваніліну, поступово додавати просіяне борошно, замішуючи до готовності, поки тісто не буде повністю відставати від рук та посуду. Для цього використати 3 ложки олії, якою під час замішування змащувати руки. Процес замішування завершується тоді, коли тісто після натискання пальцями починає підніматися.

Всього ви маєте використати 1900 - 2000 мг борошна, це залежатиме від його якості.

Заміс зверху легко змастити олією, накрити тканиною, залишити в теплому місці викисати до 1 години.

Якщо все зробите правильно, то будете виробляти калачі без використання борошна.

У змащених маргарином формах поставити вироблені калачі в тепле місце підростати. Перед відправкою в духовку змастити їх яйцем з невеликою кількістю цукру. Випікати не більше 45-50 хвилин, спочатку при температурі 180-200° - допоки виріб не загнітиться, потім зменшити t до 140-150°.

Гарячі калачі одразу змастити яйцем з цукром, або теплою водою з цукром (для блиску), накрити їх рушником, залишити вистигати. Смачного!

«Писанкова майстерка» була найбільш символічною. Адже той, хто вивчає, зберігає і продовжує писанкарські знання – той торкається до душі України.

Саме з майстер класу з писанкарства почалося знайомство українського етнографа Микола Шкрібляка із грузинськими каліграфами. Микола Шкрібляк розповів про історію та традиції писанкарства, про мову орнаментики, про сакральні знаки і символи.

Директорка Georgian Calligraphers Association • საქართველოსკალიგრაფთაასოციაცია Нестан Баґаурі розповіла, що Асоціація була заснована у 2022 році. І для кожного з учасників Асоціації писанкова майстерка є прекрасним досвідом роботи з символікою. «Писанка – це оберіг. А каліграфія й перо – це зброя, котра захищає історію, фіксує, зберігає її і передає з покоління в покоління. Тому об’єднання магії писанкарства та сили каліграфії має сакральне і глибоке символічне навантаження. У цьому ми ще раз переконалися під час майстер-класу, який пройшов в Українському Домі. Результати виявилися вражаючими! Українські й грузинські символи гармонізувалися вмілими творчими руками майстрів. Майстерка поклала початок подальшій творчій співпраці», - зазначили у ГО «Грузинсько-українська платформа».

У межах одного матеріалу складно передати всю атмосферу тривалих у часі майстерок, котрі відкрили всім зацікавленим двері у світ нових смислів. Проте ми сподіваємося, що цей чудовий досвід матиме продовження. Тож до нових зустрічей!

Авторка фото – Майя ФИСЮК