Новини

«ЩО Ж ТАКЕ ЕТНОГРАФІЯ?» - ВИЇЗНА РОЗМОВА ПРО ТРАДИЦІЇ У САДЖАВЦІ

1_5«Це наша традиція і ми передаємо її з покоління в покоління», - так часто кажуть ті громади, які бережуть власні звичаї і розуміють їхню самобутність. Для мальовничої Саджавки, що на Коломийщині, чи не першою з таких твізитівок є обряд «Драниця» - адресна коляда. Суть обряду – парубоцький гурт приходить у доми односельців і виконує адресні коляди, а дівчина з родини, якій присвячений такий вияв уваги, іменується гордо «ґречною». Не менш цікавими у цьому селі є петрівчані обряди за земляними столами, традиція прикрашання весільних деревець та багато іншого. Саме цьому присвятила зустріч кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва, письменниця Іванна Стеф’юк, котра на запрошення інтелігенції Саджавки зустрілася з творчими людьми цього колоритного населеного пункту та з носіями традиції «Драниця» та петрівчаних обрядів.

Аудиторія була приємно здивована, коли дізналася про споріднені обряди адресних коляд, танців – традиції «Ржавинецький плєс», «Колєда з рогами», традиція «Ведення коня» та багато ін. Як і цікаво було дізнатися, що такі села колишнього Снятинського, а зараз уже також Коломийського району, як Рудники, Олешків також частково або повністю зберегли традицію трапезування на Петра за земляними столами.

Вела зустріч письменниця Мирослава Гордєєва-Мельник, активно скеровувала розмову з теми на тему також її організаторка Мирослава Шкарпович-Березовська. Відбувалася зустріч у Центрі культурних послуг Саджавки.

«То що ж таке етнографія?» - запитали в юнацтва спочатку ведучі заходу і на якусь хвилину запанувало мовчання. А коли запитали, що таке звичаї та традиції, аудиторія помітно пожвавішала, адже запрошені учні і є носіями традицій. Тож якщо знайомство з теорією ще попереду, то практику народознавчої науки опанували таки добре.

Одним із важливих аспектів розмови стала нематеріальна культурна спадщина, а точніше – ті звичаї й традиції, які є візитівками громад.

Завершальним акордом зустрічі з Іванною Стеф’юк стала розмова про діалекти як силові поля української мови. Чому важливо зберігати саме свої рідні слова як цінний спадок від бабусь і прабабусь, як народні пісні здатні «повернути пам’ять» - ці теми доволі глобальні та заслуговують окремої зустрічі, проте в канву заходу вплелися дуже органічно.

Джерельним підґрунтям зустрічі стали дві книжки Іванни Стеф’юк – «Місце сили» та «Про вас», які вийшли у видавництві «Брустури» і популяризують нашу народну культуру.

По завершенні заходу Мирослава Шкарпович-Березовська оприлюднила такий відгук: «Іванна Стеф’юк - це тендітна жінка, яка наповнюється енергією своєї землі, культури та мови. Вона несе вогонь любовідо свого рідного - українського.

Дорога Іванно, дякуємо за зустріч, за можливість молодому поколінню познайомитися із Вашою творчістю, поспілкуватися.

Натхнення та багато нових ідей».

 Фото організаторів зустрічі