Учітеся, брати мої! Думайте, читайте, І чужому научайтесь, − Свого не цурайтесь: Бо хто матір забуває, Того Бог карає,
Чужі люде цураються, В хату не пускають, Свої діти − як чужиї, І немає злому На всій землі безконешній Веселого дому. Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата, − Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати! Благословіть дітей своїх Твердими руками, І обмитих поцілуйте Вольними устами! І забудеться срамотня Давняя година, І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечірній, Новий засіяє... Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю!