9 січня виповнюється 100 років від дня народження Аделії Завадюк - майстрині народної вишивки, педагогині з багаторічним стажем, володарки звання «Заслужений вчитель України», людини, залюбленої у буковинське народне мистецтво у різних його проявах. Талановита і дуже скромна буковинка, яка в юності співала з Дмитром Гнатюком, мала вдома колекцію з понад 600 зразків вишивки, а коли говорила про мистецтво – світилася… Створила вишивану галерею видатних українців, і скрізь, де бувала, популяризувала буковинську культуру. Мандрівниця, яка відвідала понад 20 країн і просто людина з сонячною душею...
Народилася майбутня майстриня у 9 січня 1924 року в багатому на таланти селі Мамаївці, що неподалік від Чернівців. Перше бажання вишивати виникло у дівчинки у п’ять років – хтось милувався у її віці ляльками, хтось – метеликами яскравими, вона ж – вишивкою, і першим спонтанним бажанням було і собі навчитися так.
Варто сказати, що тут велику роль відіграло і родинне виховання – Аделія Завадюк змалку вчилася у матері відчувати навколишню красу й відтворювати її в узорах. Так Аделія перейняла багато секретів у техніці вишивання, поступово удосконалюючи їх, і вишивка для неї стала найбільшим задоволенням у повсякденному житті. У ній Аделія розчинялася – настільки їй це було до душі. Свої перші вишиті зразки зберігала все життя.
Вишиття Аделії Завадюк «вміло говорити» - у кожну роботу майстриня заклала стільки любові до світу, що у її візерунках розквітали барви рідного краю, вони полонили колористикою і випромінювали радість. Оселя Аделії Завадюк була також «вишиваною» - адже майстриня любила прикрашати дім серветками, доріжками, рушниками, скатерками і могла в будь-який момент розгорнути персональну виставку, бо мала понад 600 робіт просто у себе вдома. Пані Аделія - це справжній народний діамант, притому надзвичайно скромний..
З юності у Аделії Завадюк було два зачарування – вишиття (про яке ми вже сказали) і народна пісня. З юності дівчина на вечорницях була першою що по співах, що по вишивці. Та не раз співала із знаменитим буковинським співаком Дмитром Гнатюком, який теж із Мамаївців, і майстрині випало вчитися з ним в одній школі сидіти за однією партою.
Що стосується педагогічної її іпостасі, то Аделія Завадюк понад 50 років працювала в Мамаївській середній школі тодішнього Кіцманського району вчителем географіїі, за успіхи в роботі у 1972 році Аделі Захарівні присвоєно звання «Заслужений вчитель України». Працюючи в школі, 30 років вела гурток художньої вишивки. Роботи юних гуртківців були на районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних виставках декоративного та ужиткового мистецтва. Їх відзначали численними дипломами, грамотами. Вийшовши на пенсію, не полишала свого заняття і кожну вільну хвилину присвячувала себе учням.
До всіх захоплень Аделія любила подорожувати і як професійний вчитель географії, цими подорожами збагачувала свій світогляд, відвідавши загалом понад 20 країн. У кожну подорож брала, як візитівку, кілька своїх вишивок і завжди влаштовувала своєрідні виставки, тим самим популяризуючи народне буковинське мистецтво і Україну. Жодної вишивки не продавала, а тільки дарувала. Так високохудожні вироби майстрині розлетілися по світу, а поціновувачі її таланту люблять і бережуть у своїх приватних колекціях твори буковинської художниці-вишивальниці Аделії Завадюк.
Роботи виконувала технікою хрестик, низинкою, гладдю, бісером та оздоблювала мережками. Найбільше полюбляла відтворювати рослинні орнаменти: квіти, грона, листя. Вишивала сорочки чоловічі та жіночі, серветки, рушники, доріжки, ясики, краватки, вплітаючи в узори синьо-жовті відтінки. Створила галерею видатних діячів української культури та історіїї, всього 23 портрети. Так з’явилися панно із зображенням Сидора Воробкевича, Лесі Українки, Осипа Маковея. Тараса Шевченка, Івана Франка… В своїх портретах майстриня зуміла відтворити внутрішній світ кожної особистості. Також чільне місце в її творчості займали ікони, які важко було відрізнити від живописних картин.
На 80-річчя Аделі Завадюк президент Віктор Ющенко присвоїв їй звання «Заслужений майстер народної творчості України». Відійшла у засвіти Аделія Захарівна у 2014 році. Залишила по собі світлу згадку і сотні візерунків, візерунків її багатої буковинської душі…