Новини

"Ольга Кобилянська: знайома та незнайома" очима новоствореної громадської організації

         Ціла плеяда ювілейних заходів відбувається на пошану нашої видатної землячки Ольги Кобилянської з нагоди 160-літнього ювілею письменниці. І здавалося би – практично неможливо сказати нове слово, досліджуючи класиків чи інтерпретуючи їхню творчість. Проте, як показує досвід, кожна імпреза – особлива і має власні характер та обличчя. Одна з таких зустрічей, котра вдало поєднала мистецьку, наукову та рецептивну складові, відбулася днями у Центрі культури «Вернісаж» - захід під символічною назвою «Ольга Кобилянська: знайома та незнайома» провела новостворена громадська організація «Чернівці і чернівчани. Крізь призму часу». Очільник вищезгаданої організації і автор ідеї заходу – професор Національної академії управління (м.Київ), член Національної спілки журналістів України, чернівчанин Юрій Корнєв.

Модерував зустріч знаний мистецтвознавець та етнолог, заслужений діяч мистецтв України, очільник Буковинського центру культури і мистецтва, Почесний громадянин міста Чернівці Микола Шкрібляк, котрий вибудував глибинну фахову розмову у форматі літературного салону (як відомо, в часи Ольги Кобилянської саме такий формат був одним із найпоширеніших, коли збиралося добірне товариство).

Малознаними сторінками творчості Ольги Кобилянської провів гостей професор кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, голова редакційної колегії уже знаменитого десятитомного видання творів Ольги Кобилянської Володимир Антофійчук. Якими бачила своїх героїв Ольга Кобилянська, як уявляла екранізації творів? Які з творів письменниці цензурувалися і скорочувалися без її згоди? Що можна вичитати у листах письменниці – на ці та інші питання гості імпрези-салону отримали вичерпну відповідь. 

Наукова співробітниця Чернівецького літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської Юлія Микосянчик провела відвідувачів салону коридорами душі Ольги Кобилянської – які екзотичні,а які шкідливі звички були у письменниці? Як організовувала вона променади містом? Що любила готувати? Про що мріяла? Після виступу Юлії Миколаївни, мабуть, багато кому здалося, що знає Ольгу Кобилянську особисто. 

Мова творів Ольги Кобилянської як документ доби – які висновки можна зробити, уважно вчитуючись у оригінали текстів Ольги Кобилянської? Про це захопливо розповіла у детальній лексикологічній доповіді професор кафедри сучасної української мови ЧНУ Людмила Ткач. Тема доповіді - «Унікальність Ольги Кобилянської у мовному багатоголоссі Буковини.  Симович  і   Кобилянська». 

Темі «Людина і війна у слові Ольги Кобилянської» присвятила свій виступ наша колега, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк, котра проаналізувала текст і контекст творів «Юда», «Лист засудженого жовніра до своєї жінки», «З ворогами», «Сниться» та ін.

 Не менш цікавим став виступ доцента кафедри української літератури ЧНУ, фольклориста Василя Костика, котрий проаналізував роль усної народної словесності у художньому світі Ольги Кобилянської. 

Просопографічний портрет доби зламу ХІХ-ХХ століть намалював завідувач кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Микола Гуйванюк, оприлюднивши деякі з ключових позицій монографії «На шляху поступу ми лиш каменярі».

 Глибинними розмислами над мемуарними творами Ольги Кобилянської поділилася кандидатка історичних наук, краєзнавиця Ірина Яворська.

 А музику, яка співзвучна смакам Ольги Кобилянської, подарували усім присутнім спеціальні гості заходу - переможниця Всеукраїнського конкурсу «Класичний меридіан» Маргарита Козлова виконувала музику Фредеріка Шопена, заслужений артист України Олександр Сальников зіграв на трубі соло Франца Шуберта. Прозвучав музичний дарунок ювілярці та її гостям від володарки Почесної відзнаки «На славу Буковини» Інги Міцан та від лауреатки міжнародних та українських музичних конкурсів, володарки Почесної відзнаки «На славу Чернівців» Лариси Бєлової. 

     Як слушно зазначив у вітальному слові професор Юрій Корнєв, головною метою цього культурно-мистецького проекту, який розпочався з творчості О.Кобилянської, є розповсюдження і поглиблення знань про видатних людей нашого краю, багато з яких стали гордістю України, Європи і світу. Їх надбання - величезний духовний інноваційний потенціал. І йдеться не тільки про письменників і поетів, музикантів і співаків, але й про видатних вчених, мерів і політиків, промисловців і підприємців, купців і банкірів. Це частина українського національного багатства. Кращі його зразки – органічна складова європейської і світової цивілізації. І життєвий шлях,творчість Ольги Кобилянської, 160-річчя від дня народження якої ми відзначаємо, яскраве тому підтвердження.

     Громадська організація «Чернівці і чернівчани. Крізь призму часу» у форматі різновекторних заходів має намір і надалі говорити на загал про геніїв нашого краю, і цей діалог мав би бути передусім з буковинцями, а також з усіма, хто хоче вивчати культуру і менталітет цього самобутнього і шляхетного краю.