Цикл авторських вечірніх лекцій Іванни Стеф’юк «Екзотичне гроно» зібрав усіх зацікавлених у медіацентрі «Belle Vuе», і тема заняття - «Жовто-сина фана. Українське серце буковинської культури». Цього разу екскурс у витоки символіки сягнув часів трипільської культури – як відомо «буковинську Трою», тобто частину мальованої неолітичної кераміки, знайденої в буковинських Шипинцях та околицях, скрупульозно дослідив і описав у докторській дисертації вчений-археолог зі світовим ім’ям, письменник Олег Кандиба (Ольжич). Тож лекторка розповіла про Музей трипільської культури, який діє на території КРВ «Буковинська Троя», а також про наші авторські студії стосовно трипільських впливів на українську культуру. Друга підтема – «Недитячі мисли дитячого фольклору» стосувалася дитячих обрядів, практик, ігор та забавлянок, які зараз перейшли в гру, а колись мали магічний чи мантичний спектри трактування – «петрикування», «ховання ляльки», пісня-гра «Подоляночка», пісня-гра «Іди, іди дощику» тощо.
Тематичне ж осердя лекції становили підтеми «Традиції буковинського перепікарства та семантика хліба», «Культура січовиків різних століть та їхні цінності», «Вишиті й ткані «паспорти» - національна символіка України в традиційній одяговій культурі Буковини», «Звичай і війна: досвід козаків, вояків УПА, сучасних воїнів ЗСУ»
На заході прозвучав і повстанський фольклор – зокрема, пісня «Над Вкраїнов ворон кряче» у кліпі вокальної студії Будинку народної творчості села Снячів Великокучурівської громади, режисер – заслужений працівник культури України Роза Сушинська), а також – «Повстанський лист у майбутнє» - фрагмент щоденника одного з тих, що пройшли повстанський шлях від початку і до кінця, Івана Онуфрака (Горліса).
Про колекцію старожитностей із жовто-блакитною символікою, про презентації цього одягу для чернівчан у дворику Ратуші (2009) та про участь у проєкті культурної діячки, засновниці Всесвітнього дня вишиванки Лесі Воронюк «Нетлінні» розповів у виступі почесний гість заходу – етнолог, заслужений діяч мистецтв України, очільник Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк. Особливе зацікавлення публіки викликала семантика буковинської сорочки «україночка», історія вишиванки із села Онут, шитої в Сибіру, а також історія «врятованого вогнем» рушника, який, аби заховати від НКВД-истів, господиня закинула…глибоко в піч, аж поза ватру.
Відгуками-рефлексіями поділилися дослідниці етнографії, учасниці ГО "Вишиваний дитвотвір" пані Одарка Кучерява та пані Олена Ясінська. Нагадаємо, що співпраця з "Вишиваним дивотвором" в нашої установи триває понад 20 років і як Одарка Кучерява, так Олена Ясінська неодноразово виступали експертами, респондентами етнографічних записів проєкту "Спадщина" БЦКМ.
На важливості саме формату публічних лекцій наголосила у виступі культурологиня, кандидатка філологічних наук Валентина Чолкан, котра підкреслила: саме науково-популярний формат дає змогу охопити різновекторну аудиторію, що особливо важливо зараз.
Музичним подарунком для всіх присутніх став виступ співачки, лавреатки всеукраїнських та міжнародних конкурсів Наталії Процюк.
Нагадаємо, цикл авторських лекцій «Екзотичне гроно» має на меті показати етнографічну і етнічну поліфонію Буковини у культурологічному діалозі. Автори ідеї – почесний консул Республіки Австрія у місті Чернівці Людмила Осачук та кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк. Місце проведення лекцій – медіацентр «BelleVue».
Автор фото – Микола ШИМОНЯК,
співробітник Буковинського центру культури і мистецтва
http://bukcentre.cv.ua/index.php/nasha-robota/6428-vidbulasya-lektsiya-pro-ukrayinske-sertse-bukovynskoyi-tradytsiyi.html#sigProGalleria0d71038079