Новини

ПРЕЗЕНТУВАЛИ ПИСАНКОВУ КАРТУ УКРАЇНИ

«Писанкова Україна: 100+1» – з такою символічною назвою у залі Буковинського центру культури і мистецтва відкрився авторський проєкт клубу сучасної вишивки «Вечорниці». Основу експозиції склала писанкова карта України (самі писанки вишиті за допомогою спеціальної технології по пластику та дереву), виставка покрівців (великодніх обрядових рушничків-покривал на кошик), сучасних тематичних атрибутів на великодню тематику.

До проєкту долучалися як вишивальниці з України, так і українки діаспори, тож писанкову карту України, як зізнаються авторки виставки, «вишивали цілим світом». Проєкт стартував ще у 2019 році і кожна з писанок вишивалася у непрості часи – спочатку пандемія, відтак повномасштабна війна. Але, як відомо, традиційна писанка не містить жодного негативного символу, а тільки знаки життя та світла, а отже, якими би не були переломними часи творення, ці писанки – про перемогу Світла над Темрявою.

Авторка та кураторка проєкту Галина Михайлишина розповіла про задум «Писанкової карти України», адже він зароджувався поступово: «Я хотіла створити таку карту, яка би була суто наша, не як у всіх. Але щоби ця карта показала, якою різноманітною є наша культура і орнаментика. З часом ми спільно зрозуміли, що це мають бути вишиті писанки, але за традиційними зразками. Тобто техніка виконання – вишивальницька, а орнаментика – писанкарська. Таким чином, відразу два види народного мистецтва України «закодовані» у нашому проєкті».

За основу для відтворення традиційних писанкових орнаментів різних регіонів України бралося видання Ераста Біняшевського «Українська писанка». Ця книжка видана ще у 1968 році, на короткий час потрапила до книгарень, але дуже швидко була репресована. Що ж такого роздивилися партійні ідеологи в альбомі традиційних українських писанок – розповів присутнім етнолог, заслужений діяч мистецтв України, очільник Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк.

«Книжка починається нарисом з історії та семантики традиційної української писанки, а далі йдуть замальовані зразки традиційного орнаменту, порегіонно. І все ніби «мирно» з позицій радянської цензури, поки ви не долистаєте книжку до того місця, де представлені українські писанки Холмщини, Підляшшя, а далі більше – українські писанки Кубані, Воронежчини…І книжка «пішла під ніж» і відразу стала бібліографічною рідкістю. Ераст Біняшевський – інженер, залюблений в українську етнокультурну. І я дуже радий з того, що в проєкті «Писанкова Україна: 100+1» учасниці послуговувалися саме цим виданням.

Упорядковувала схеми для вишивки писанок очільниця клубу сучасної вишивки «Вечорниці» Оксана Микитюк, а втілювали цей неймовірний задум учасниці клубу. «У якийсь момент я чітко зрозуміла, що потрібно іти ва-банк: оголосити про початок проєкту і все, стартувати. Бо чекати легших часів – така непевна річ зараз.. Та і заняття це є терапією, перезавантаженням. До слова сказати, хто би хотів підступитися до писанкових орнаментів, але на курячому яйці в нього поки нічого не вийшло – тому би цілком далася вишивка на наших «писанках» - адже вони масштабовані, вишивали ми хрестиком, тож якщо постаратися – усе можливо», - зазначила пані Оксана.

Просто на презентації проєкт обріс новими задумами – наприклад, вишити писанкову карту Буковини із детальним порегіонним зонуванням. Один із гостей презентації, начальник відділу супроводу реформ та аудиту місцевих програм Чернівецької обласної ради Петро Брижак, підтримав таку ідею організаторів і зізнався, що в уяві візуалізував як фахівець, як би мала розроблятися така карта і що вона би мала відображати.

Виставка є мобільною і після презентації впродовж року мандруватиме і в інших областях та за кордоном. На згадку про співпрацю з нашою установою клуб «Вечорниці» отримав іменні подяки та пам’ятні подарунки – книжкові дослідження колективу Центру.

Враженнями від виставки поділилася поважна гостя – очільниця Чернівецького обласного художнього музею Інна Кіцул, котра зізналася: такі зустрічі надихають жити, працювати і читати. Читати власну етнокультурну на рівні архаїчного знака.

До розмови долучилася культурна діячка Одарка Кучерява, котра очолює знану на Буковині та за її межами громадську організацію «Вишиваний дивотвір». Одарка Іллівна провела тонку паралель між писанковими узорами, зібраними Ерастом Біняшевським, та узорами вишивки, зібраними та представленими Еріхом Кольбенгаєром.

Особливого звучання презентації надали виступи наших гостей – у виконанні учнів музичної школи №1 м. Олега Рубаного та Максима Павленка (викладач-методист – Петро Кравчук) прозвучали обробки українських, народних мелодiй та джазова композиція.

Ми запрошуємо вас завітати до Буковинського центру культури і мистецтва (вул. Й. Главки, 1-а) і побачити зблизька «Писанкову карту України». Відома легенда каже, що поки в світі пишуться писанки – доти темні сили не мають жодних шансів на перемогу. А поки відтворюються та досліджуються орнаменти традиційної писанки – доти вона зберігає потужну архаїчну енергетику знакового письма.