21 квітня у Коломиї відбулася науково-практична конференція «Великодні ігри та забави», у рамках проведення ХІІІ обласного відкритого фольклорного фестивалю «Писанка-2023». Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського та відділ культури і туризму Коломийської міської ради зібрали на глибоку посутню розмову дослідників-краєзнавців, етнографів, фольклористів, просвітян, а також аматорів народного мистецтва, відтак конференція виразно ділилася на теоретичну та практичну складову. Упродовж конференції прозвучали глибокі доповіді дослідників Стефанії Капустянської, Марії Лазарович, Лілії Триняк, Аделі Григорук та багатьох інших авторитетних науковців.
На запрошення організаторів до роботи конференції долучилася завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк, котра виголосила доповідь «Ритуальний вимір весняного фольклору Покуття та Буковини», і в межах заявленої теми науковиця стисло розповіла про студії Володимира Гнатюка, Марка Черемшини у напрямі трактування гаївкових образів, а також проаналізувала сербин по-буковинські (пісня з магічним сюжетом, в основі якого - намова отруїти брата) та сербин по-заваллівськи (на основі досліджень Ореста Гунька та Марії Храпко). Окремо йшлося про дослідження гаївкових образів пера Руслани Кірєєвої.
У доповіді прозвучали також деякі позиції монографії Віктора Давидюка «Круглий рік (досліди з поля календарного фольклору Західного Полісся».Окремо доповідачка провела паралелі між плювіальними обрядами на викликання дощу на Буковині та піснею-грою «Подоляночка».
Маївка як молодіжна забава і українсько-американський медіапроєкт з вивчення маївок села Тулова – це ще один вектор розмови. «Відрадно те, що інтерес до гаївок пробуджується так, як пробуджується усе навесні. Цими роками на Снятинщині за ініціативи очільниці відділу культури і туризму Снятинської міської ради Мирослави Будаковської відроджено традицію водіння гаївок біля церков у селах Джурів, Княже, Прутівка (колишній Карлів), Підвисоке, Горішнє та Долішнє Залуччя, Завалля. Наші гаївки направду дуже багато «пам’ятають» - від прямих діалогів з природою і до співаних агіографій. І досліджувати це – гранично цікаво і важливо», - йдеться у доповіді. Повний текст наукового виступу ми оприлюднимо згодом. Упродовж наукового дійства гості мали нагоду пізнати поліфонію покутського весняного фольклору, побачити деякі з традиційних ігор і навіть випробувати власні сили у виконуванні хореографічних фігур.
Науковий Великдень у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття пробуджує до нових проєктів і подальших досліджень.
Фото Василя ІВАНОЧКА
http://bukcentre.cv.ua/index.php/nasha-robota/6258-na-pokutti-vidbulasya-konferetsiya-prysvyachena-velykodnim-ihram.html#sigProGalleria2bdbbfa041