Новини

ТРОХИ БУКОВИНСЬКОЇ ҐОТИКИ

Образи графа Дракули чи беземоційної Венздей – більше, аніж просто впізнавані. Багато кого вони інтригують і приваблюють пізнати більше. А як щодо буковинських контекстів? Які перекази про «цецинського Вія» і «чорного графа з Хотина» збереглися в нашому фольклорі? Хто такі перевертні і як з уявленнями про них пов’язані балади Тараса Шевченка? Чим перегукуються приписи поминальної обрядовості буковинців і роман «Кладовище домашніх тварин» Стівена Кінґа? Як українці Гуцульщини, Полісся і Причорномор’я уявляють відьму? І який прихований сенс народних казок Буковини? Чим лякають неслухняних дітей і чому так?

Ці та інші таємниці дізнавалися відвідувачі містичної етнографічної студії «Трохи буковинської ґотики», яку провела кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк.

 Захід відбувався у співпраці з Чернівецькою обласною універсальною науковою бібліотекою, і відвідали його представники всіх вікових категорій. Спеціальною гостею заходу стала юна чернівчанка Дарія Дужич, котра дуже тонко і переконливо втілила образ дівчинки Венздей. Як відомо, танець Дженни Ортеги, виконавиці ролі Венздей, став вірусним – його масово повторюють у мережі як діти, так дорослі люди. Дарія образ дівчинки Венздей втілила спочатку також у мережі, і її ролик став одним із найпопулярніших. А на заході «Трохи буковинської ґотики» юна виконавиця представила його наживо.

Захід викликав жваве обговорення – хтось згадав дитячі страхи і як боровся з ними, хтось – казки пригадав, а головне – учасники заходу розмірковували над двома базовими філософськими категоріями – «добро» і «зло» і як ці полярні категорії представлені у нашій буковинській традиційній культурі.

Автор фото - Ігор МОЛОТКІН

Ми щиро дякуємо за співпрацю колективу Чернівецької обласної універсальної бібліотеки імені Михайла Івасюка!