Новини

СИМВОЛІЧНІ ДІАЛОГИ ДО ДНЯ РІДНОЇ МОВИ

Дослідницький проєкт «Спадщина» нашого Центру плідно і тривало співпрацює з філологічним факультетом Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. І до Дня рідної мови на запрошення доцента кафедри сучасної української мови філологічного факультету, керівниці гуртка української мови Алли Антофійчук, дві методистки нашого центру - кандидатки філологічних наук Ольга Меленчук та Іванна Стеф’юк -долучилися до особливого засідання. Особливого, бо направду рідна мова – це поняття приватне і фундаментально об’єднувальне одночасно. «Рідна мова – це мова мого роду, це мова роду кожного з вас. І вона визначає і мислення людини, і її внутрішню сутність», - зазначила Алла Антофійчук. Першим усіх присутніх у пізнавальний екскурс в історію становлення української мови на Буковині запросив кандидат філологічних наук, заступник декана з навчально-методичної роботи Олександр Попович, котрий поділився з аудиторією не тільки цікавими фактами мовного розвитку в полікультурному середовищі, а й заохотив студентів до самостійних досліджень і до «щасливої роботи з першоджерелами». Окремо науковець акцентував увагу аудиторії на праці С. Смаль-Стоцького «Буковинська Русь».

 Письменниця та науковиця Іванна Стеф’юк вибудувала виступ навколо етнографічних взаємовпливів української, румунської, молдовської, єврейської, австрійської, польської та турецької культур. І слухачі зіставляли семантичні та етимологічні тонкощі слововжитку таких обрядових слів, як «ватажел», «нанашка», «кумната», дізнавалися про традиційні українські та єврейські весілля з шатрами, зіставляли стилістичний відтінок українського «копил» та румунського «copildinflori», розмірковували над етимологічним шляхом таких слів, як маїна, тайстра, фіна, сальби, бринза, ґердан, шукали зв’язок між німкенями-колоністками з кошиками на голові і сторожинецьким прислів’ям «Носити кисляк на голові», в сенсі «дуже поважно йти».

 Дослідниця Ольга Меленчук, співупорядниця разом із професором Богданом Мельничуком книжки «Я – українець! Я – українка! Ми – українці», поділилася досвідом роботи над цією книжкою і спогадами про власне становлення як філологині. «Пригадую, що неабияку роль у моєму формуванні відігравало радіо, яке в нас в домі ніколи не вимикалося. Я любила слухати програму А. Погрібного «Якби ми вчились так, як треба» і згодом, вже в дорослому віці, я отримала у подарунок книжку за матеріалами цих програм – це все дуже символічно було для мене». Ольга Меленчук також озвучила деякі сутнісно важливі позиції із праці Івана Ющука «Про походження української мови» (1995).

 З не меншим захопленням аудиторія слухала виступ літературознавці та бардеси, кандидатки філологічних наук Лариси Маркуляк-Бережан, котра розповіла про майданівську лірику як окреме явище сучасної літератури, про роль часу у формуванні свідомості, а також доповідачка звернулася до слухачів одним з яскравих зразків декламаційної лірики – йдеться про поезію Сергія Скальда «Свята земля, я дякую тобі». На засіданні активними доповідачами були і студенти – вихованці гуртка української мови, котрі тільки стали на шлях професійного вивчення філології, проте роблять це із вдумливістю і правдивим захопленням.

Фото - кафедри сучасної української мови філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича