Сьогодні ми «шукали світло» по-особливому. До нашої майстерні-світлиці народних ремесел та декоративного мистецтва Буковинського центру культури і мистецтва завітали гості з Харкова, Миколаєва, Бердянська, Краматорська, Покровська , Маріуполя та Вижниці. На першу в цьому році етнографічну студію «Красна Маланка: як святкують Новий рік на Буковині» ми запросили всіх охочих спільно з Ресурсним центром Кольпінга. Символічно те, що на момент проведення заходу вимкнулося світло, і це мало би стати технічною завадою для проведення заходу, а стало… перепусткою в особливий містичний формат.
Спеціально для наших гостей ми запалили трійці-свічники, і отак при свічках говорили про філософію оновлення, хліборобські коляди «на стерні», про гейкання та «старий» і «новий» хліб, про образ коня та оленя, адресні вітальні обряди «драниця», «ржавинецький плєс», «плєсати дівку», про маланкарські образи і етнокультуру як суцільний синкретичний текст. Слова «світло» і «світлиця» етимологічно споріднені, і наш захід саме таким і вийшов – гранично світлим та душевним.
Особливо цінно було прочитати відгук співорганізаторки Інни Пашанюк, співпраця з котрою – це вже також наша традиція: «Дякую величезне за лекцію, такі події вселяють віру в краще і надихають мене до нових звершень!».
Захід провела завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк.
Одна із відвідувачок після заходу сказала: «Я мусіла підійти і сказати. Давно мені на душі не було так світло. Хочеться перечитати зараз все про нашу культуру – все, що є. Така якась спрага, знаєте…»
І це зворушує. І це надихає. І це окрилює.
Фото Інни ПАШАНЮК,
Ресурсний центр Кольпінга
http://bukcentre.cv.ua/index.php/nasha-robota/6093-pravdyve-svitlo-svitlytsi.html#sigProGalleriafef83da414