Новини

«БУКОВИНЦІ В ПЕРЕДЧУТТІ РІЗДВА»

Семантику Різдва – від сакральних символів і до побутових аспектів – осмислювали відвідувачі колоритної, захопливої і гранично душевної ретролабораторії «Буковинці в передчутті Різдва». Організатори заходу – Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка у партнерстві з Міжнародним фондом «Відродження» (ініціатива #НЕсамнасам). Духовно-обрядові смисли Різдва – піст, поминання предків, Свята вечеря, коляда («рогата» і «на зірку»), буковинське шопкарство, вертепні драми «Іроди» та «Країй» - про все це йшлося у міні-лекції завідувачки науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатки філологічних наук, письменниці Іванни Стеф’юк, котра на запрошення адміністрації ЧОУНБ виступила на відкритті заходу.

Окрім етнографічного аспекту, дослідниця висвітлила також один із історико-краєзнавчих аспектів «особливого Різдва». Щоденник Марка Черемшини за 7 січня 1914 року фіксує московську окупацію його рідного села Кобаки на саме Різдво і аморальну поведінку «кучмарів», тобто росіян. Присутні зауважили: ворог не змінився…

 Тенор світової слави Михайло Голинський на все життя запам’ятав буковинський Святвечір, який йому, солдатові в Сараєво і ще кільком пораненим нашим хлопцям, подарувала родина буковинських євреїв Ґлязерів. «Особливе Різдво». У гранично складні часи.

 Враховуючи, що найбільші свята - то ще й цілий неписаний кодекс матеріальної культури, то не менш цікавим для відвідувачів був екскурс у душу керамології та гутництва. Його провів історик-краєзнавець, колекціонер буковинських старожитностей Юрій Мисько. До слова сказати, пан Юрій люб’язно надав для тимчасового експонування кращі зразки буковинського традиційного посуду і ткацтва. Гості заходу дізналися тонкощі роботи з глиною та її підготовки, почули технологічні особливості виготовлення та ритуально-обрядові аспекти застосування таких зразків, як корчаги, гладущики, куманці, почули про цікаву сторінку в історії Буковини – красноїльські гути (склодувні майстерні), побачили штофи (пляшки місцевого виробництва) для освяченої і «огненної» води, і дізналися, які цікаві значення має на Буковині слово «порція».

 Передчуття Різдва Христового стало ще виразнішим завдяки музичному екскурсу - буковинська співачка, лауреатка міжнародних вокальних конкурсів, володарка "Золотої квітки" Міжнародного вокального конкурсу ім. Квітки Цісик Тетяна Петришина подарувала гостям заходу гроно традиційних коляд.

 Завершився захід святвечірньою гостиною – її презентували Тетяна Когут-Незвещук, кандидитка економічних наук, доцентка кафедри технології та організації готельно-ресторанного бізнесу Чернівецького торговельно-економічного інституту КДТЕУ та її помічник - студент 4 курсу цієї кафедри Віктор Богдарець. Пані Тетяна наголосила: «Оскільки на Святвечір особливо важлива пам’ять про тих, хто не з нами, хай ці святвечірні страви стануть поманою перед душі тих героїв, які вже ніколи не зможуть сісти за столи зі своїми родинами».

 «Різдво для мене – свято дуже щемке. Я пригадую одне таке Різдво, коли мої батьки уже були в засвітах вже обоє… А ви знаєте, що на стіл ставиться порожній прибор (один чи кілька) для предка. І я поставила стаканчик мамі й татові, в один узвару налила, а в один ні. І тут я відчула, як тремтить стіл, хоча ніякого транспорту чи чогось такого повз дім не проїжджало. «Мамочко, пробач, я наливаю. Я не забула». І лиш я це сказала і зробила – стіл перестав тремтіти. Це дуже особливе свято, направду..», - такими гранично відвертими спогадами поділилася з присутніми очільниця Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки Наталія Філяк.

 І справді – наближається найсвітліше свято всього року, його апогей – народження Світла, Різдво Ісуса Христа. Говорячи про традиції і осмислюючи їхнє значення – заново відкриваємо своє. Рідне, глибоке та суцільно символічне.

Фото ЧОУНБ