Новини

Гастрономічний путівник крокує Україною

konfМасштабний етнопроєкт «Смаки Буковини» було вперше презентовано у Рівному. Нещодавно в рамках Регіонального форуму «Гастрономічна спадщина: Рівненщина та Буковина» очільник БЦКМ, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк яскраво презентував кулінарні традиції буковинського краю. Проблема збереження та розвитку українських самобутніх традицій на часі як ніколи. А народна кухня є важливою, невід'ємною складовою і дуже значимою у розумінні української культури загалом, українського менталітету й національної ідентичності.

Важливо усвідомлювати, що українська національна кухня формувалася на основі народних традицій, головною з яких була щира гостинність. Наша нація завжди славилася своєю привітністю та щедрістю. Хто, як не українці вміють пригостити так, що гість запам’ятає це назавжди! Під час інтерактивної презентації учасники форуму мали змогу помандрувати різними куточками Чернівеччини, дізнатися секрети приготування найсмачніших страв від справжніх буковинських ґаздинь та й самим занотувати декілька рецептів або корисних порад, щоб згодом потішити чимось смачненьким своїх рідних та близьких.

Але головним залишається зв’язок поколінь. І донині у багатьох родинах є звичай: від покоління до покоління передавати родинні, унікальні, ніким незнані, перевірені часом і смаками рецепти. Щиро сподіваємося, що ця гарна традиція збережеться й надалі. Смаколики, які готують за старовинними рецептами упродовж багатьох років, – це вже не просто їжа, це страви-обереги родин. І кожен, напевно, чув від своєї мами чи бабусі такі слова: «Так завжди робила моя бабуся...», або «Мене так мама навчала...»

«Культурна спадщина нашої землі настільки важлива, що її потрібно розвивати і формувати аби нею захоплювався увесь світ», – наголосив під час свого виступу Микола Шкрібляк.

Але як же говорити про смачні буковинські страви, ковтати слинки та нічого не скуштувати? Ні, це не за нашим звичаєм. Завдяки гарній господині з П’ядиківців Наталії Боднар усі присутні мали приємну нагоду скуштувати смачну, запашну й солодку кіцманську начинку. А господарі дивували хлібом на черені, карасиками, запеченими у часниково-сметанному соусі, копченими окунями, фаршированими індичими шийками, варениками «фіга з маком», запеченою у печі капустою, мациком, холодною грибною юшкою з оселедцем.

Залишається подякувати нашим колегам з Рівненщини не тільки за теплий прийом, а й за щире і натхненне збереження народної культури.