Новини

ДЕЛІКАТНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ З БУКОВИНСЬКОЮ ТРАДИЦІЄЮ

Що відчуваєте ви, коли дивитеся на старовинні фото предків? Для когось традиційні образи – еталонні, такі, що хочеться втілити і відтворити. Для когось – можливо, занадто яскраві та незвичні. А хтось просто не пробував впустити автентику у своє життя. Днями Буковинський центр культури і мистецтва відвідали учасники молодіжного табору «Я – українець» (організатори табору – Управління молоді та спорту ЧОВА). Молоді люди з Київської, Одеської, Донецької, Харківської, Чернігівської, Запорізької, Чернівецької областей у нашій установі взяли участь у цікавому і незвичному для себе перформансі.

 Як ви знаєте, очільник нашої установи – заслужений діяч мистецтв України, етнолог, а також колекціонер українських старожитностей та дизайнер Микола Шкрібляк. І саме з позицій цих двох іпостасей – колекціонера та дизайнера – Микола Шкрібляк розповів гостям про семантику і логіку крою традиційних буковинських строїв. Для цього гості відвідали майстерню-світлицю народних ремесел і декоративного мистецтва, котра діє у нашій установі. Тут можна побачити автентичні зразки народного мистецтва Буковини – від одягової культури і до хлібної традиції та обрядових атрибутів.

«Я би хотів, аби ви відчули традицію частиною свого образу. І щоби побачили: для сучасного та екстравагантного образу необов’язково розрізати автентичну річ, перешивати її чи щось подібне. Можна бережно зберігати, доглядати за нею і в потрібний момент зробити її виразним акцентом свого образу. Ви маєте півгодини, щоби обрати з запропонованих мною предметів той, що довершить ваш образ. Створіть цей образ і покажіть нам, як ви це бачите», - звернувся Микола Шкрібляк до гостей.

Що ж запропонував етнолог і колекціонер для пефрормансу-експерименту? Традиційний чоловічий ґердан, кілька зразків автентичних торбин-тайстр, бартку, баюрок, хустки-павунки, сардак, киптар тощо. Деякі з образів дизайнер допоміг увиразнити. Особливий акцент Микола Шкрібляк зробив на розмислах про енергію традиційного мистецтва. Адже насправді воно позачасове, якщо бути до нього уважним. А ще окремо йшлося у розмові про нематеріальну культурну спадщину. Адже та ж тайстра, яка стала однією з головних учасниць перформансу, є елементом обласного Переліку нематеріальної культурної спадщини.

А далі було дефіле на імпровізованій сцені нашої зали. Воно показало: гостям незвично, але дуже приємно бачити себе такими – яскравими, творчими, не подібними на інших.

«Мені було трохи дивно, що буковинські чоловіки носили шийні прикраси. І що так яскраво прикрашали капелюхи. Але це так гарно. Щось подібне можна бачити в образах зірок сцени, але тут створювали не стилісти, а самі люди. Дуже гарно», - розповів нам один з учасників табору.