Новини

«Це свято вже кілька тисячоліть вчить нас бути людьми», - на Буковині поціновувачі етнографії зібралися на купальську містерію

Одне з найбільш суперечливих, мабуть, свят – купальське. Адже воно поєднує два контрастні духовні досвіди: язичницький та християнський. За дохристиянською традицією цей день – Купайла, Купала, Лопушник. За християнською – Різдво Івана Хрестителя (народні назви – Івана Літного, Івана Зільника тощо).

Враховуючи, що місцеві варіанти купальських звичаїв на Гуцульщині, Опіллі, Волині, Слобожанщині, Поліссі та Буковині суттєво різняться, Буковинський центр культури і мистецтва запросив гостей-переселенців та корінних жителів Буковини на етнографічну містерію, упродовж якої поставали зримо записи Лесі Українки (1893), Марка Черемшини (початок ХХ століття), Олександра Босого (сьогодення) та експедиції проєкту «Спадщина» БЦКМ (також сьогодення).

Організували містерію «Купальське диво» науково-методичний відділ дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ (завідувачка – кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк) та відділ комунікаційних технологій та інформаційно-технічного забезпечення БЦКМ (завідувач – Микола Глібіщук).

Основний смисловий акцент заходу – філософія зв’язку людини і природи, розуміння стихії і сили на різних етапах суспільного розвитку, місця сили України та асиміляція дохристиянських та християнських традицій у сучасне суспільство.

«Існує стереотип, що для Заходу України купальська обрядовість чужа, навіть можна почути таку крайність, що на наші терени це глибинне свято принесли .. комуністи, начебто для уніфікації. Але насправді про уніфікацію не йдеться. Якщо Слобожанщина відзначає купальські традиції з піснями про Маринку та Іванка і відповідною обрядовою трапезою, то моя рідна Гуцулія, наприклад, з незапам’ятних часів ходить в ніч проти Купала «у обертин» - про особливе цілюще зілля. Наші предки вміли чути природу, вміли читати її, хоч дехто зараз цим пробує маніпулювати. Це свято, свято Вогню і Води, вже кілька тисячоліть вчить нас бути людьми. А людина є гармонійною частиною природи, а отже – має чути її», - наголосив етнолог, директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк.

Особливої смислової глибини етнографічній містерії надав виступ кандидатки філологічних наук, викладачки кафедри української літератури Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Валентини Чолкан, котра повела слухачами купальськими образами української літератури (серед найяскравіших творів – повість «У неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської), а також Валентина Андріївна майстерно виконала одну з тих пісень, котру записала Леся Українка.

На завершення відчуття світлого дива подарувала присутнім виконавиця українських та румунських народних пісень Наталія Процюк.

Також на містерії важливу роль відвели містичним обрядам Буковини, серед яких і елемент обласного переліку нематеріальної культурної спадщини «Обряд на викликання дощу «ховання ляльки».