Новини

Про традиції-мандрівниці, або вивчаємо історію краю крізь призму його культури

«Вивчаємо історію краю крізь призму його культури», - ця етнографічна студія, гостями якої стали студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ імені Юрія Федьковича, спрямувала увагу аудиторії на те, як традиційна культура регіону здатна свідчити про його суспільний досвід.

«Буковинські «коди», або ж вінок з павунами, сальби, бісерні котильони – всі ці одягові елементи, окрім естетичної та сакрально-символічної функції, несуть і суспільно-історичне смислове навантаження. Адже вінок з павунами відведе нас до болгарських паралелей (схожі до наших вінки є у Софійському повіті Болгарії,в Україні ж прямих аналогів не зафіксовано). І ми пригадаємо собі часи давніх фракійців і плювіальні обряди (також спільні для Болгарії, Сербії, Хорватії, Румунії)… Зіставивши кілька схожих одягових елементів ми зрозуміємо, що традиція здатна зберігатися в колективній памʼяті кілька тисячоліть і це абсолютно реально», - зазначає завідувачка науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ, кандидат філологічних наук Іванна Олещук.

Що стосується пізнання національної історії крізь призму традицій, то лекторка акцентувала увагу на котильонах, які були одним із розпізнавальних атрибутів строю Січових Стрільців, на жовто-блакитних обснівках на горботках, якими людина повідомляла про свою національну приналежність, окремо присутні розмірковували над долею вишиванки з села Онут Заставніського району, візерунки якої жовто-блакитні (і на це також є своя причина).

Студентам також цікаво було дізнатися, що Всесвітній день вишиванки розпочався на їхньому факультеті, батьківщина цього свята – у Чернівцях.

Після завершення заняття та фотографій на згадку студенти залишили теплі відгуки та побажання для всіх, хто популяризує традиційну культуру Буковини, а завершили письмове послання лаконічно і разом з тим промовисто: «Слава Україні!».