Новини

Світ Бессарабії в художньому слові і прадавніх традиціях

14 листопада в учбово-методичному центрі культури Буковини відбулася етнографічна студія «Світ бессарабської традиційної культури у художньому слові Віри Китайгородської». Захід був вибудуваний на етнологічно-літературознавчих діалогах і мав на меті розкрити (хоча би частково) специфіку бессарабського колориту як етнографічну канву світобачення письменниці Віри Китайгородської.

Співробітниці науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ, кандидатки філологічних наук Іванна Олещук (Стефʼюк) та Ольга Меленчук повели слухача у мандрівку книгами Віри Китайгородської, один із акцентів зробивши саме на традиційній культурі (зокрема, книги «Виноградна колиска», «Ловіння вітру», «Безконечник», «Гойра», «Обличчям до стіни» та ін. Який він – побачений світ крізь ляду ткацького верстата? Як це – світ, відміряний чисницями? Коли можна відчути себе різдвяними королями і як твориться справжній килим? Про це відвідувачі етнографічної студії дізналися з продекламованих віршів Віри Китайгородської та етнографічних коментарів від модераторів заходу.

«Ми, на жаль, багато речей забуваємо. Кожен у своїх клопотах – ми забули, як виглядають зорі та й місяць, бо милувалися ними давно. Як і давно просто стояли перед небом, рідним таким небом, і вдивлялися в нього. На це потрібно мати час, це важливо», - звернулася у вступному вітальному слові до аудиторії письменниця та громадсько-культурна діячка, заслужений працівник культури України, начальниця управління культури Чернівецької ОДА Віра Китайгородська.

І це, мабуть, промовисто пояснює витоки натурфілософічного діалогу людини і світу у художньому слові Віри Китайгородської. Адже письменниця сама живе за цим принципом.

Етнографічний екскурс у світ бессарабського килимарства був би неповним без розмови про майстриню ткацтва, знавця традицій Вікторію Китайгородську (маму письменниці). Її порівнюють з Катериною Білокур – через вміння виписати космос квіток і дати їм голос. А вона, жінка із бджолиною вдачею і квітучою душею, у своїй колекції має понад 400 автентичних килимів, а верстат отримала у спадок від прабабусі. У книзі «Океан квітів Вікторії Китайгородської», котра вийшла у світ у Чернівцях у 2014 році, окрім власне самих килимів, представлено цінні етнографічні матеріали-спогади про Нагоряни і традиційну культуру Кельменеччини, деякі з цих матеріалів було також озвучено на загал на заході.

Один до одного – як у разку намиста – складалися продекламовані поезії Віри Китайгородської, котрі озвучили студенти та викладачі філологічного факультету Чернівецького національного університету ім.Юрія Федьковича. Різні за часом написанням і настроєм, вони поліфонійно промовляли про традиційну культуру та її прадавні коди.

Особливе зацікавлення викликала діалектологічна гра «Впізнай мене», за умовами якої команди шукали відповідники діалектних слів із роману Віри Китайгородської «Обличчям до стіни».

На завершення символічна шхуна з клубка ниток і з вітрилами з запитань поплила в зал, і відвідувачі щиро та надзвичайно глибоко спілкувалися про рідну традицію. «За що я люблю традиційну культуру? Передусім за те, що вона – моя», - містко і влучно сказала студентка філологічного факультету Діана Целюк.

Цінними родинними спогадами і враженнями від заходу загалом поділилися художники Анатолій Фурлет, Марина Рибачук, Людмила Богдан, директор ЧОУНБ Наталія Філяк, кандидат філологічних наук Валентина Чолкан, поціновувачка буковинських традицій Майя Фисюк та інші.

«Ми сьогодні говорили про справжню літературу і живу традицію. Про ту літературу, яка сучасна, бо твориться тепер, але разом з тим, вона є глибоко закоріненою в етнологічну душу краю. Ми почули сьогодні про унікальні речі – передавання дитини через вікно і вінки-вощаниці, про філософію ткалі і дні, коли живі зустрічаються з мертвими. Це надтонкий світ. І ми дякуємо, що ви розділили його з нами», - зазначив заслужений діяч мистецтв України, директор КУМЦКБ Микола Шкрібляк.