Новини

Розпочато створення обласного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини

Днями в Учбово-методичному центрі культури Буковини відбулося засідання обласної комісії зі збору, обробки та складання орієнтовного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

За підсумками роботи комісії до обласного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини включено 5 елементів:

-«Гуцульське бондарство малих форм з випалюванням»,

-«Традиція віншування чоловіків-іменинників «чугою»»,

-«Буковинські поминальні деревця з дарами»,

-«Обряд на викликання дощу «ховання ляльки»»;

-«Новорічна традиція буковинського маланкування».

До національного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини пропонуються чотири елементи:

-«Гуцульське бондарство малих форм з випалюванням»,

-«Традиція віншування чоловіків-іменинників «чугою»»,

-«Буковинські поминальні деревця з дарами»,

-«Новорічна традиція буковинського маланкування».

Якщо говорити про ступінь життєздатності зареєстрованих елементів НКС, то  «Гуцульське бондарство малих форм з випалюванням» та «Традиція віншування чоловіків-іменинників «чугою»» є зникаючими та потребують охорони. Зокрема, традиційною технікою бондарства з випалюванням (малі форми) володіють у Чернівецькій області лише два майстри – заслужений майстер народної творчості України Володимир Ворончак (м.Вижниця) та Марко Томюк (с.Підзахаричі Путильського району).

Традиція ж віншування деревцем-чугою чимраз звужує свої територіальні межі і витісняється спрощеним варіантом: обливанням іменинника одеколоном (таким чином форма і зміст сакрального адресного дерева нівелюється повністю).

Що стосується елемента «Обряд на викликання дощу «ховання ляльки»», то члени комісії зійшлися на думці, що він потребує дослідження, проте є чутливим до популяризації (через мас-медійну, туристичну чи іншу складову), оскільки містить у собі ознаки кількох принципово різних духовних світоглядів. Проте його унікальність і цінність як елемента нематеріальної культурної спадщини Буковини сумніву не викликає.

«Нематеріальна культурна спадщина є квітесенцією української традиційної культури. Тому окрім реєстрації мусимо подбати і про реальні охоронні заходи та програми. Унікальні виконавські практики колективів-корифеїв, автентичні побутові традиції Буковини, сакральні практики, що відображають зв’язок людини зі світом та осмислення його – усе це ми повинні дослідити, зберегти і всяко популяризувати», - зауважив директор Учбово-методичного центру культури Буковини,  заслужений діяч мистецтв України, голова комісії Микола Шкрібляк.

«Визначальним орієнтиром охоронної діяльності має стати складова духовності, і такий підхід не тільки виведе традиційну культуру з тіні, але й забезпечить її життєздатність та стійкість до ризикових факторів. Одухотворення культури через глибоке її осмислення – складна і разом з тим головна ціль. Поза сумнівом, кожен із зареєстрованих сьогодні елементів заслуговує на те, аби стати нематеріальною культурною спадщиною, золотим фондом традиційної культури», – зазначив  доцент кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, заслужений артист України Іван Дерда.