Новини

Презентовано новий фільм проекту «Спадщина»

Буковинський обрядовий хліб, точніше його різновиди, стали темою для нового документального фільму від етнографічного проекту «Спадщина» (автори – директор Учбово-методичного центру культури Буковини, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк, кандидат філологічних наук, доктор філософії Іванна Стеф’юк, провідний технік-оператор оптичного устаткування Олег Сташкевич). Нагадаємо, попередні етнографічні документальні фільми висвітлювали обряд захисту дому бузком, обряд на викликання дощу «Ховання ляльки» та сім життів сакрального деревця.

Для фільму «Буковинський обрядовий хліб» зйомки проводилися у двох районах Буковини: в Кіцманському та Глибоцькому, експедиція від Учбово-методичного центру культури Буковини мала змогу зафіксувати як самі готові вироби, так і технологію їх виготовлення. Калачі батьківські і поклінні, бігані і барвінкові, жевни (женви), три види пасок (рогата, білоголова (бабка) і «на підлозі» (сирна), а також що таке кукуц і чому дору випікають під звуки вистрілів зі зброї – усе це стало предметом дослідження етнографічного проекту «Спадщина».

У фільмі також показано унікальну для України традицію випікання «деревця» («парастас», «пом»): в шану душі загиблого на Буковині випікають велике хлібне деревце із 54-х калачів і менших фігурок, офіруючи в такий спосіб рай для небіжчика. У фільмі показано традиційні обрядові хліби авторства В.Казиміра (с.Драчинці Кіцманського району) та Ф.Лупаштян (с.Сучевени Глибоцького району).

Презентація фільму відбулася 26 червня в Учбово-методичному центрі культури Буковини у форматі етнографічної студії «Перед калачами: головний смак світу». Як слушно зазначив у вступному слові директор установи Микола Шкрібляк, саме хліб є головним смаком цього світу, бо супроводжує людину і при щоденній трапезі, і при найголовніших традиціях її життя (ні хрестини, ні весілля, ні похорон, ні найбільші календарні свята не обійдуться без видів ритуального хліба – калач то, подаваник, коливо, кутя чи пом: «Що стосується деревця з дарами (його ще називаємо пом, деревце, садочок), то уже найближчим часом цей виріб презентуватиметься саме як потенційний елемент обласного списку елементів нематеріальної культурної спадщини із перспективою включення у загальнонаціональний., адже аналогів йому в межах України немає, а сама технологія виготовлення і глибока символіка є перспективною темою для серйозного етнологічного дослідження».

«Традиції, які ми досліджуємо – це ті, що живуть. Тобто ми їх бачили і знімали не в театралізованому варіанті, а саме в природному середовищі, і це надважливо. Певне, найбільший обов’язок сучасників і прийдешніх поколінь – зберегти ці скарби», - каже завідувач науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ, кандидат філологічних наук, доктор філософії Іванна Стеф’юк.

Презентація об’єднала знавців і поціновувачів традиційної культури в особі заступника начальника управління культури ЧОДА Тетяни Шарагової, заступника директора Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту Василя Павлюка, краєзнавця Олександра Шкурідіна, завідувача відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею Лариси Курущак, старшого наукового співробітника Чернівецького обласного художнього музею Альберта Комарі та ін. Приємно було чути відгуки про фільм від делегації із села Драчинці Кіцманського району, яку очолив директор будинку культури цього населеного пункту Октавіан Верстюк.

Театралізованою кульмінацією презентації стало відтворення унікальної обрядодії з дитячих колачин – причастя кумів на молоці та викуп бабиної каші (відтворили усю ритуальну процедуру подружжя Василя та Альони Беженарів, співробітники УМЦКБ Іван Петрусяк та Іванна Стеф’юк, а також краєзнавець Марія Угринчук-Крушельницька).

Підсумком етнографічної студії «Перед калачами: головний смак світу» стало обговорення побаченого і почутого і приємно те, що аудиторія активно долучалася і ділилася враженнями і навіть ідеями наступних досліджень.