З сумом повідомляємо, що сьогодні, 12 червня, перестало битися серце заслуженого працівника культури України, музейника, завідувача науково-методичного відділу Чернівецького обласного краєзнавчого музею, літератора Євдокії Гаврищук. Ця людина без перебільшення жила роботою і фактично до останніх земних днів опікувалася долею районних краєзнавчих музеїв та їхніх експозицій.
Колектив учбово-методичного центру культури Буковини висловлює щирі співчуття колегам, рідним і близьким Євдокії Іванівни Гаврищук-Антонюк, яка в нашій пам’яті завжди залишиться самовідданим професіоналом, чуйною і сонячною людиною, вдумливим краєзнавцем. Пам’ять про Євдокію Іванівну житиме у наших серцях вічно.
Сторінки біографії
ГАВРИЩУК Євдокія Іванівна народилася 6 квітня 1944 року у с. Чорнокозинці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області в родині сільського коваля. Після здобуття середньої освіти у Чорнокозинській школі, яку закінчила із золотою медаллю, успішно навчалася у Кам’янець-Подільському педінституті на історико-філологічному факультеті. Трудову діяльність розпочала у Таджикистані, де пропрацювала два роки педагогом. Відтак викладала у Миколаївській області, а згодом вчителювала на Буковині – в с. Юрківці Заставнівського району та у м.Заставні.
З 1974 р. очолила відділ роботи з народними музеями Чернівецького обласного краєзнавчого музею. У 1985-1989 роках працювала заступником директора ЧКМ з наукової роботи. З 1989 року – завідувач відділу науково-методичної роботи ЧОКМ.
За час роботи на посаді Євдокія Іванівна доклала чимало зусиль для створення цілої мережі (більше 100) музеїв неюридичних осіб області, серед яких музеї Георгія Гараса, Назарія Яремчука, Івана Миколайчука, братів Руснаків, Михайла Ткача та інші.
За високий професіоналізм нагороджена почесними грамотами Міністерства культури України, Чернівецької обласної ради, Чернівецької обласної державної адміністрації. У 2010 році удостоєна почесного звання «Заслужений працівник культури України».
Євдокія Іванівна – автор безлічі краєзнавчих публікацій у періодичній пресі, на радіо, телебаченні та ряду книг:
«З води і з роси, або слово до слова – любові основа» - проза, драма (2015).
«З Чернівецьких настроїв, або Криниця живої води» - поезія (2015).
«Вічні скарби Георгія Гараса» (2011).
«Жнив астральних міти» - поезія (2008).
«На крутежах прикордоння, або Меридіан Чорнокозинці» - роман (2013).
«Світ пісенної краси» (2009).
«Музеї Буковини» (2007).
«Червневі чари» - поезія (2005).
«Шляхами Білого Птаха» (2011).
«Чернівці : Погляд закоханого політика» (2018).
Її книга «Музеї Буковини» презентує гостям краю та його корінним мешканцям всі історичні, літературно-меморіальні, краєзнавчі, етнографічні, художні, природничі, історико-архітектурні, державні та громадські музеї Чернівців та всіх регіонів Буковини.