Новини

Сім життів сакрального деревця: в Учбово-методичному центрі культури Буковини презентували прадавні традиційні обрядодії

  Хлібне дерево (дідух), бечка, клечання, чуга (на патрона), весільне деревце – що спільного у цих, настільки різноспрямованих за тематикою обрядодіях? Чому українець споконвіку зображує свій родовід саме у вигляді дерева, чому забороняється чоловікові рубати дерево горіха, а жінці – ламати гілочки яблуні та зривати нестиглі плоди? На ці та багато інших запитань відповідь шукали учасники етнографічної презентації «Сакральні деревця в українській традиційній культурі», яка відбулася 26 грудня в Учбово-методичному центрі культури Буковини.

 До уваги присутніх було запропоновано пізнавальний етнографічний міні-фільм, який випустили співробітники УМЦКБ. Особливе зацікавлення викликав і екскурс музичною обрядовістю України, упродовж якого організатори заходу чітко продемонстрували єдину тематичну домінанту і традиційний контекст обрядових пісень Буковини, Галичини, Гуцульщини, Слобожанщини, Таврії та інших етнографічних регіонів. Окрім детального трактування теоретичних засад найархаїчніших обрядів, – «квітка» (обряд при закладенні житла), «чуга» (вивішування почесного іменного деревця), поминального дерева та дерева душі, знаменитого весільного деревця, гості свята мали нагоду спробувати свої сили у практичній частині – прикрашанні обрядового деревця, зокрема – виготовленні паперових квіток з трясунками. Друга частина заходу, котра відбувалася у майстерні-світлиці народних ремесел, поєднала у собі тематичну екскурсію, котра стосувалася «сховку душі» в буковинській традиційній культурі та хлібної традиції, а також інтерактивну дискусію-обговорення народної традиційної культури.

 Як зазначив директор Учбово-методичного центру культури Буковини, заслужений діяч мистецтв України, знаний етнограф Микола Шкрібляк, саме ціннісно-сакральний вимір народного звичаю є непроминущим і тому потребує усебічного вивчення: «Елемент традиційної культури – сакральні деревця – про які йшла мова сьогодні, заслуговують того, щоби його популяризацією разом із Буковиною займалися також інші регіони, щоби це була справа загальноукраїнська. Адже величання деревця і використання його у звичаєвій культурі присутнє абсолютно в усіх областях України. Це один із основних і разом із тим засадничих мотивів, який пояснює і специфіку космогоніки давнього українця, і його ціннісні вектори». «Відрадно, що саме наша область в достатньо повному вигляді зберегла усі варіанти функціонування сакрального деревця, усі різновиди належно представлені. Ми здійснили етнографічні експедиції у село Керстенці Хотинського району, селище Путила (зокрема – присілок Запше), і все це об’єднали у фільм, який і показав сім життів дерева. Традиція використання деревця у традиції є загальноукраїнською, і дуже відрадно, що наш захід ми могли проілюструвати пісенним матеріалом, зафіксованим сучасними фольклористами у с. Мар’їне Джанкойського району (АР Крим), «Говорив ти, мій батеньку» (с.Рудівка Сватівського району Луганської області), і піснями Тернопілля та Львівщини, і правдавньою буковинською «Камінною горою». Ці звичаї і ці пісні – душа наша, і це без жодного перебільшення», - зазначає завідувач науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури, кандидат філологічних наук Іванна Стеф’юк.

 Приємно те, що захід об’єднав суспільно-культурну еліту краю в особі заступника керівника апарату Чернівецької ОДА Олександра Шкурідіна, заступника начальника управління культури-начальника відділу культосвітніх установ, мистецтв та кіно Чернівецької ОДА Тетяни Шарагової, заступника директора Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту Василя Павлюка, знаного науковця та політолога Сергія Гакмана, письменника та журналіста Анатолія Томківа, журналіста та краєзнавця Людмили Черняк, відомих освітян, працівників культури, молодих краєзнавців тощо.

 Особливу подяку за сприяння в організації експедицій та за етнографічне консультування організатори висловлюють Валентині Гаврилян (завідувачу Керстенецької сільської бібліотеки Хотинського району) та Валентині Буняк (очільниці Путильського районного осередку ВУТ «Просвіта» ім.Т.Г. Шевченка, знавцеві народних традицій, яка також була присутня на презентації потенційного елемента нематеріальної культурної спадщини – сакральних деревець).

{gallery}2017/December/20{/gallery}